Поминальна річниця.

   16 квітня 2018 року  минає перша річниця  смерті настоятеля протоієрея  Михайла Івановича Довжанського храму Святої Мучениці Параскеви -  П’ятниці Української Православної Церкви Київського Патріархату  в селі Княжолука Долинського району Івано-Франківської області. Був настоятелем храму  з  1986 року  до 2017 року  .

  Ніби вчора, ранньою весною в квітні місяці 2017 року , коли на дворі  під  ясним  блакитним небом та білими пухнастими хмаринками, що так швидко пливли по ньому, які підганяв веселий весняний вітерець парафіяни  села та навколишньої околиці проводжали  в останню путь свого  духовного вчителя, наставника отця протоієрея  Михайла Івановича Довжанського храму Святої Мучениці Параскеви -  П’ятниці Української Православної Церкви Київського Патріархату.

    І сьогодні  біля могили  покійного отця Михайла Довжанського   яскраве сонячне проміння будить все навколо, а  тепле  повітря наповнюють молитви отців  і   пісні птахів, які  вже  через рік повернулись з теплих країв.

    Отець протоієрей  Михайло Іванович Довжанський  народився 30  січня 1954 року в сім’ї робітника  в с. Лолин  Долинського району  Івано – Франківської області. Середню освіту здобув  за місцем народження.

     Висвячений у сан  священика 1980 року  ректором Ленінградської духовної семінарії архієпископом  Виборзьким Кирилом  (Гундяєвим) та направлений в Івано – Франківську єпархію. З  1980   року  виконував  своє пастирське служіння на багатьох парафіях Рожнятівського та Долинського районів.

      За час служіння  в  храмі Святої Мучениці Параскеви -  П’ятниці Української Православної Церкви Київського Патріархату в селі Княжолука  :

-         Сумлінно виконувались вісі пастерські та  адміністративні обов’язки ;

-         Постійне залучення до прислуговування  дітей в Богослужіннях;

-         Участь в усіх святах сільської громади;

-         Донесення Божого слова до всіх верств громади;

-         Поєднання роботи церковнослужителя  з роботою установ та організацій села;

-         Постійна подяка Богові  за всі його благодіяння і милості;

-         Дбайливе ставлення  до  всіх парафіян,  керівних органів, захисників Вітчизни.

Щоб віддати  річницю за покійного настоятеля  протоієрея  Михайла Довжанського,    до храму прийшли односельчани  та парафіяни з навколишніх сіл, міст району, з’їхались  настоятелі храмів  Долинського  району :

мітрофорний  протоієрей  Йосиф  Жовнірович- місто Долина, собор Успіння Присвятої Богородиці;    Іоан   Качур села Вишків,  церква  Покрови Пресвятої Богородиці;  протоієрей    Василій  Маслій смт. Вигода,  церква   Різдва  Пресвятої Богородиці    та   село Пациків  церква Успіння Присвятої Богородиці ; мітрофорний  протоієрей  Олег Фесняк- село Княжолука, церква Святої Мучениці Параскеви -  П’ятниці,  протоієрей  Петро  Петрів села Козаківка, церква Покрови  Пресвятої Богородиці та село Сукіль,  церква Архистратига Михаїла;  мітрофорний  протоієрей  Іоан Повх - село Мала Тур’я , церква Покрови  Пресвятої Богородиці;  мітрофорний  протоієрей  Йосиф  Мельник- село Надіїв,  церква Святителя Миколая; мітрофорний  протоієрей  Зиновій  Юкіш- село Новоселиця,  церква  святого  Архистратига  Михаїла та село Яворів  церква Святого  Архистратига  Михаїла; мітрофорний  протоієрей   Ігор  Дарвай- село Шевченково,  церква  Преподобної Параскеви Сербської та село Новошин, церква  Святителя Василя Великого; мітрофорний  протоієрей  Василій  Юрів -село Підбереж,  церква Святого Духа  та село Тяпче,  церква Перенесення  Мощей Святителя   Миколая;  Іоан   Креховецький- село Рахиня ,  церква Пророка Іллі;    протоієрей  Андрій Сухарський-  село Слобода – Болехівська, церква Богоявлення Господнього;    мітрофорний  протоієрей  Олександр  Васютин -село Тисів, церква Введення  в храмі  Пресвятої Богородиці. Мітрофорний  протоієрей  Ярослав Лашків- село  Старий Мізунь ;   Ігор Буджан - село  Солуків.;   протоієрей  Назар Мацук-  Село Кальна.

 Тисменицького району :

Мітрофорний  протоієрей  Ігор Приймак - село  Підпечари.

Калуського району :

Протоієрей   Богдан Заставецький -село  Новиця, церква Преображення  Господнього;  протоієрей    Дмитро   Сурак- село  Добровляни,  церква Богоявлення Господнього.

  Після  Богослужіння  річниці   покійного  мітрофорного   протоієрея  Михайла Довжанського на сільському кладовищі провели молитву, а учнями  Княжолуцької загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст..  прочитано вірш :

Отець

У Пасхальних дзвонах

Немає смерті.

Шлях  Господній

Чекає всіх,

Що відійшли

І світло  в темряві знайшли.

У молитов  велика сила -

Разом  з Христом  їх  воскреси.

У цей Пасхальний  ,

Світлий день

Під  дзвони  Великодні,

Схиляють голови свої

Парафіяни ваші.

Прийміть уклін наш

До землі

І всі молитви наші.

(Авторський  вірш   Надії Маслій)

Вічність

Тихіше  ви , дзвони церковні, дзвоніть,

Ви, нашого тата, прошу, не  будіть.

Ви, дзвони, не кличте, скінчилась,

Бо  Служба земна.

Тепер уже тато на Службі в Христа.

В неділю -  раненько, ще сонце не сходить,

Архистратиг Михаїл тата  за руку вже водить.

Вивів на гору, з великої на малу,

Церковця там  повна ,

Ангельський хор  дзвінко співає ,

Це громада небесна

Свого  Пастера так витає.

Там Царські Ворота відкриті були,

Архангели Божі тата до Престолу вели.

Руки піднявши  молитву читає.

На службу Христа сам його  благословляє.

«Благословен  Господь Бог –

То тато  наш  Службу свою починає.

Співи церковні  лунають повсюди,

Править наш тато, співають всі люди.

Воскресіння Христове прославляється там.

Дуже шкода , що цих співів  не чути тут нам.

Тихіше ви, дзвони, то тато співає

Христа  Господнього там  прославляє.

Ладан з кадильниці пахне у храмі

Воскресли всі мертві, що в домовині.

Тихіше звук дзвонів, тихіше лунає,

То  «Замвонну»  молитву  наш тато читає.

Авторський вірш Надії Маслій

Іван Проців.

Пасха в кожному домі

Пасха -  свято одне з найголовніших  християнських свят , яке символізує  Вихід євреїв з єгипетського полону і встановлене  на честь  Вознесіння Ісуса Христа. Після 12 години ночі  отець протоієрей  Олег Фесняк   Української Православної Церкви Київського Патріархату  Святої  Мучениці Параскеви – П’ятниці в селі Княжолука  одягнув  святкове  вбрання  й оголосив  «Христос воскрес». Саме  цим світлим святом  завершився Великий піст, який тривав з 19 лютого. Під час  посту парафіяни дотримувались  строгих обмежень  в їжі, чим і намагалися очиститися  від своїх гріхів та переосмислити своє духовне життя протягом року.

Після Пасхального Богослужіння  отець приступив до освячення здобних з ароматним  запахом та  нарядних великодніх  пасок, писанок, крашанок … З чого і починається великодній  сніданок , а після  ласують  м’ясними та рибними стравами.

За традицією прихожани  стараються відвідати  тих, хто відійшов у вічність і спочиває на  кладовищі. А також ходять в гості один до  одного і витають   «Христос Воскрес!» - «Воістину Воскрес!»

Пасха

Пасхальне свято вже  прийшло,

Добро і радість  в  оселі принесло.

Ця новина, краєвиди  облітала ,

Про воскресіння радісне Христа повідомляла .

А  вдома пишні пасочки печуть

І на посвяту  в Божий храм несуть.

 Іван Проців

За тиждень Великдень

      На перед  день  Вербної неділі  членами церковної управи навезене вербове  гілля і під час святкового Богослужіння  освятив їх  отець ,  протоієрей  Олег  Фесняк храму святої Мучениці Параскеви – П’ятниці  Української Православної  Церкви Київського Патріархату в селі Княжолука .

        В своїй проповіді він наголосив , що освячене вербове гілля  має магічні властивості.  За традицією  вперше на весні  виганяти  освяченим  вербовим гіллям  худобу на пасовисько, щоб нечиста сила  обминала свійську тварину. Зберігання  освячених вербних гілок  в селях за образами , відвертає всі біди і негаразди , відвертають грозу та оберігають від нещастя. Це гілля  ніколи не викидають , а спалюють у страсний  тиждень попіл  якого пускають за течією річки , щоб позбутися усіх негараздів , які переслідували  оселю протягом року.

       Після  святкового Богослужіння  парафіяни  вітались  словами : «Не я б’ю  - верба б’є, за тиждень буде  Великдень»

      Вербна неділя нагадує всім, що незабаром Великдень. День  Вербної неділі нагадав прихожанам урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який знаменує собою безпосереднє наближення Його Страстей  і смерті на хресті.

Вербна неділя

  Вербна неділя                                                                                                                     

  Сьогодні вже прийшла  ,        

  В  храм Божий                     

  Всіх нас  привела .                                                                                                       

  В прекрасний                                                                                                              

  День Святий,                                                                                                                      

  Прихід Господній

  Світлий , весняний.                                                                                                               

  Настав цей                                                                                                                              

  День чудесний ,                                                                                                                              

  Гілки і цвіт верби                                                                                                                              

  Її  прекрасний .                                                                                                                        

 Освячені водою                                                                                                                    

 Несуть любов і віру                                                                                                                       

 Що є для нас святою,                                                                                                                     

 В душі і в хаті                                                                                                                          

 Стане дорогою.

               Автор  Іван Проців