Ярославу Савчину

 

У цю прекрасну днину,

Вітаю   скарб я нашої України, 

Щоб мрії всі збулися,

Здійснилися усі бажання.

 На полотні щоб фарби висихали

І колір блиску не втрачали,

Серця , щоб всіх завжди  раділи.

Картини твої знали й цінували

І виставки по світу мандрували,

Щоб задуми нових ідей,

Творця  ніколи не згасали.

26.09.2022 Іван Проців

З Днем Ангела Маріє

 

Всю доброту я шлю Маріє,

Здоров’я вам  бажаю на сотню літ,

Найкращі квіти на землі,

Що вам припали до душі,

Хай Матір Божа вас оберігає,

Ісус Христос здоров’я посилає.

 

Нова книга - нові історії

 

Презентація авторської книги Івана Проціва «Слідами протистояння»

  П’ятнадцятого вересня у мешканців  Княжолуцької територіальної громади Долинської ОТГ подвійне свято. В цей день проводиться громадського-патріотичний марафон «З їхньої відваги – виростає наша слава» присвячений 80-ій річниці УПА.

  Із залу засідань адмінбудинку органу місцевого самоврядування відчутно музику патріотичного настрою та звуки  болі і смутку А за вікнами адмінбудинку, всім на радість прекрасна золота осінь. Ще по літньому вересень радує всіх смачними солодкими яблуками, грушами, сливами та виноградом.

   Громадсько – патріотичний марафон не завершується, його продовжує презентація книги «Слідами протистояння».

    В презентації взяли участь : директор Долинської  центральної публічної бібліотеки - Надія Петрівна Кушнірчук, старший методист Долинського міського відділу культури -  Мирослава Мирославівна Ружевич, настоятель протоієрей храму святої великомучениці Параскеви-Пятниці Православної церкви України, працівники сільської бібліотеки Любов Яремко та Марія Бабінчук, завідувач сільським клубом Марія Мальон.

   Також були присутніми Марія Іванівна Катрій (Попович) – дочка члена ОУН-УПА Поповича Івана Олексійовича, Ольга та Марія Надіївські - внуки члена ОУН Надіївського  Василя Олексійовича – 1904 року народження , Вікторія Ігорівна Смачило (Шимків) - правнука  члена ОУН-УПА Проціва Іллі Ільковича 1901 року народження та Дарвая Тимофія Тимофійовича – 1903 року народження, Кальмук Оксана Богданівна – правнука учасника Великої Вітчизняної Війни, члена Просвіти, члена ОУН-УПА Пирина  Василя Миколайовича 1912 року народження, внук  Сич Григорій Миколайович - засудженої та депортованої в Сибір на десять років Сич Ганни Григорівни (Мельник) з родиною, внук Іван Іванович Проців- засудженого та депортованого Гайнюка Кирили Васильовича  з сім’єю в Сибір на десять років .

    Презентацію авторської книги Івана Проціва «Слідами протистояння» представила завідувач сільською бібліотекою Любов Яремко.

    Любов Михайлівна Яремко

      Книги Івана Проціва «Слідами Протистояння» - четверта книга автора. Попередні його книги: «Стежками минулого», поетична збірка «Скарби Карпат» та «Духовний шлях митрофорного протоієрея Михайла Довжанського».

     В новій книзі «Слідами протистояння» Іван Проців намагається з'єднати покоління, повернути вкотре історичну пам'ять, яку хотіли знищити репресіями, війнами, тому що історія повторюється.

На сторінках книги висвітлено події, які з болем відчуваються в серцях українців: героїчні подвиги односельчан членів ОУН- УПА, Євромайдану, війна, яка розпочалася в 2014 р. і триває до сьогодні. Ця книга про патріотизм і мужність громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів України та її європейського вибору. Автор розповідає про тягар давнини, як скарб сьогодення та пам'ять про тих, хто віддав своє найдорожче заради українського народу, про тих, кого завжди будуть згадувати та дякувати за їх мужність і героїзм, хто заради майбутніх поколінь йшли до перемоги і віддали своє найцінніше - життя.

     Такі книги є особливими, адже історія України складається саме з таких мікроісторій, історій окремих населених пунктів, невеликих територій, громад та окремих родин.

    Іван  Іванович Проців - автор книги продовжив презентацію книги «Слідами протистояння. В цій книзі я старався відтворити події появи жертв Євромайдану, які сколихнули все людство, про біль втрати побратимів, про увінчання світлої пам’яті патріотів України, які присвятили своє життя захисту прав людини та збереження державності. Як Україна пізнала на собі нищівну силу бомбардувань, градів та мінометів, відчула важкий біль втрати, побачила жагу до перемоги тих, кого вже з нами немає. Як війна проходить через серця кожного українця, як дух свободи, патріотизму піднімає до боротьби не тільки сильних, відважних, а й усіх, кому небайдужа доля нашої України. Про біль та ненависть на московитських псів, які скалічили родинні долі побратимів, які так і не змогли простити їм за нанесені рани, які так і не загоїлися до кінця їхнього життя, в часи коли дивлячись живими власними очима смерті у вічі, яку своїми руками московські нелюди принесли їм та їхнім родинам, побратимам в ті далекі незабутні роки. Вічність про рідних, близьких і далеких, про тих хто кров’ю своєю платив за світле майбутнє України, тих, хто пройшов крізь голод і холод, тих хто загинув і вижив у тих смертельних війнах, над чиїми останками не звучать салюти, про кого ще ненаписані книги, тих, хто загинув безвісті ніколи не витреться в пам’яті нашого українського покоління. Про кого завжди будуть згадувати та дякувати за їх мужність і героїзм, які заради майбутніх поколінь йшли до перемоги та про героїчні подвиги односельчан членів ОУН, УПА, Героїв України в російсько-українській війні, яка триває з 2014 року.

Що Українська Повстанська Армія – це військово - політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942-1953 років. Саме в жовтні 1942 року в результаті об’єднання окремих відділів Української національної самооборони, січових військових формувань ОУН була створена УПА.

А також , як щорічно з часів неоголошеної війни Росії проти України, анексії Криму, часткове захоплення територій Луганська та Донецька, випробувань та втрат храм святої великомучениці Параскеви П’ятниці Православної Церкви України в селі Княжолука, що на Прикарпатті постійно збирає пожертви для українських військових. Не зважаючи на злиденне та бідне життя, яке охоплює всі верстви населення, парафіяни доказують про  своє велике та щире серце, про те, що їм доля військових не байдужа, адже кожен день мирного життя – недоспані ночі військових. Храм назавжди відкрив свої двері і серце капеланам – волонтерам.

Яка під час депортації московитами наших односельчан була дорога в Сибір  важкою і страшною. Де не всі живими доїхали до місця призначення. Везли їх у товарних вагонах так, як худобу: без води, без світла, без туалетів. Померлих виштовхували з вагонів, як непотріб. Плач дітей, матерів, надовго закарбувався в серці наших жителів села :Ганни Сич (Мельник), Ганни Проців (Дарвай), Миколи Проціва, Стефанії Гайнюк, Дмитро та Степан Пирин. Про це неможливо забути.

Вже пройшов не один десяток років, а історія повторяється. Як сьогодні під час росйсько-української війни  депортовано в Сибір понад один мільйон шістсот тисяч українців із східних регіонів Ураїни.

Вертаючись до  1963 року. На вимогу Долинського відділення Служби Безпеки УРСР Княжолуцькою сільською радою видаються довідки про те, що судимі в 1940 році. Їхні родичі дають письмові підтвердження, а саме про те, що Щеглюк Григорій Дмитрович, Надіївський Василь Олексійович, Фледан Михайло Йосипович, дійсно не проживали з дня судимості по даний час на території. І це коли вони вже були до цього часу страчені і поховані в братських могилах в Демяновому Лазу біля Івано-Франківська. Про що  свідчать розкопки 1989 року.

Сьогодні ми не маємо людського права забувати події російсько-української війни, здобуті подвиги Віталієм Бондаруком, Ігорем Динисів  та їхніми побратимами. Їх героїчне минуле  в період війни з рашистами - прикладом для молодого покоління сьогодення. Пам'ять про Ігоря та Віталія вічна і не тлінна».

Несучи на своїх плечах важкий нелюдський жаль, горе і біль, жителі всіх поколінь східного регіону України вже втомилися від рук російського агресора. Голод і холод, усі страждання окупації випали на долю українського народу Луганщини та Донеччини. Через їхні серця і засмучені очі ми відчуваємо і бачимо трагічні події війни кремлівських окупантів на східній території нашої України. Втрати близьких і рідних, втрати всього, що було найдорожчим. Все це і не залишає бути байдужими мешканців села Княжолука та учнівської молоді.

Учні школи вклали неабияку любов до в’язання смерекової гірлянди в знак пам’яті вшанування героїв війни. В своїх віршованих виступах згадували всіх тих, хто віддав своє життя за долю України, за  час ведення збройних конфліктів російським агресором в Україні сталося дуже багато і важливих змін. Змінилася українська армія і ставлення громадян до своїх захисників та роль представників духовенства у військовому середовищі.

Як кожен день  стає особливим для кожного українця. Вони щоденно стараються укласти свою певну лепту проти російсько-української війни, щоб позбутись окупантів, терору та геноциду. Адже війська московії принесли нищівного удару містам і селам. Понад два мільйони біженців з України виїхали в країни світу, більше двох сотень вбитих дітей, незліченна кількість вбитих, скалічених та замордованих жінок, дітей та інших верств населення, тисячі в полоні цивільних та сотні військових, понад два місяці триває блокада орками міста Маріуполь, перетворено міста і села в руїни.

В селі Княжолуки вже стало традицією, що у День незалежності більшість прихожан вдягають вишиті сорочки, тому зранку село оживає вишуканими різнобарвними кольорами вишитих сорочок із закодованими прадавніми символами на мир і спокій на землі. Вони прийшли до могили Січових стрільців та пам’ятного знаку Небесної Сотні, щоб віддати данину поваги тим, хто із зброєю в руках здобував незалежність України та згадати тих, хто сьогодні твердо стоїть на сторожі захисту кордонів України.

Пам’ятний День Героїв Небесної Сотні, це день вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої України, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції в листопаді місяці 2013 року по лютий місяць 2014 року. Вони захищали ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та Європейське майбутнє нашої України.

Олег Фесняк – протоієрей отець храму святої великомучениці Параскеви-П’ятниці ПЦУ

  Він попередньо прочитав цю книгу. Читаючи , вона  дуже мене вразила. Це історичні події минулого і сьогодення з яким  неможливо спорити. Наша історія  проходить через безліч  поколінь. Саме через автора Івана Проціва  спливає миска історичних подій. Читаючи сторінки цієї , вони доводили мене до сліз .  Інколи в дитинстві пригадую, моя бабуся розказувала похожі історії . І це треба так робити, що наше покоління знало свою правдиву історію. Це надто  великий внесок автора в книгу. Дуже  історичне минулого пов’язане із подіями сьогодення. Я рахую, що в нас росте великий письменник майбутнього. Сьогодні я можу порівняти автора книги з Іваном Хрестителем, який також без боязні , викладав  правду  у своїх рукописах . Дякував автору за якісно написану книгу. Ждемо нового  авторського видання від Івана Проціва.

 Надія Петрівна  Кушнірчук – директор Долинської ЦПБ

Ця книга має  властивості  дуже легко засвоюватися. Надзвичайно мене вразили слова з книги :  «тягар давнини скарб сьогодення». Це історичні події, які повторюються.  Хочеться щоб ці події, дуже важкі в житті українців, не повторювались. Я  дякую за книги, які подаровані автором. Вони будуть роздані по всіх  бібліотеках Долинської ОТГ. Думаю що наша  влада в майбутньому, буде сприяти фінансуванню видавництву ваших та  всіх інших книг

Марія Іванівна Катрій (Попович)

– дочка члена ОУН-УПА Поповича Івана Олексійовича                                                          Вона зачитала  Декалог «десять заповідей українського націоналіста», який написаний на аркушу паперу її батьком   в часи його життя власноручно з пам’яті. Акцентувала восьмий пункт : ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворога Твоєї Нації», який сьогодні  є актуальним під час російсько-української війни.

Ружевич Мирослава Мирославівна – старший методист  Долинського відділу культури

Презентації авторської книги Івана Проціва «Слідами протистояння» -  досвід і підтвердження збереження історії  нашого українського народу  в час російсько-української війни. Ця книга - символ дізнання  історичної правди минулого  і сьогодення.

«Барви Прикарпаття» - народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив в репертуарі якого прозвучала пісня «Ой там у лузі»

 

 

 

 

  

 

У відчаї рідні військовослужбовців

 

 ВІДГУКНІТЬСЯ-МОЖЛИВО КОМУСЬ ЩОСЬ ВІДОМО ПРО НИХ

Військової частини А 4084, 46 окремий стрілецький батальйон на базі 24 бригади. Наказ №4 від 27.04.2022 року, Яворів.

 Сержант командир першого стрілецького відділення, третього стрілецького взводу, третьої стрілецької роти  Сасник Роман Іванович - 09.11.1972 року  народження  разом із сином Сасником Віталієм Романовичем -09.09.1995 року народження  із військової частини А 4084, 46 окремий стрілецький батальйон на базі 24 бригади. Наказ №4 від 27.04.2022 року, Яворів.

 28 травня  2022 року  під час бойового зіткнення  та обстрілів із застосування  РСЗВ ГРАД А 122мм. М 120 мм. танків в районі  м.п. Ниркове Луганської області військовим командуванням було втрачено зв’язок та візуальний контакт (зник безвісті) з Сасником Р.І. Оповіщення військової частини  А 4084 від 14 червня 2022 року за № 653.

 Що сталося із сином Віталієм – не відомо.

  Роман останній раз був на зв’язку із рідними  22.05.2022 року. При розмові  говорив, щоб не переживали , що   в них із сином все добре і повідомив, що не будуть  виходити на зв’язок  два-три дні. І це були його останні слова.

   Безсонні дні і ночі рідним не дають спокою. Постійні сльози на очах і біль не стихають. Тримаються тільки на вірі у  Бога та молитвах, що син і батько повернуться додому.

    Ми молимось за Вас і продовжуємо гідну справу і мрію Вашого життя – перемога над  рашистською ордою та  про вільну, незалежну Україну. За ради своєї мрії , Ви жертвуєте своїм життям. Ми будемо роботи все можливе для того, щоб отримати цю перемогу і здійснити мрію Романа та його сина Віталія.

Магнолія в моєму квітнику

 

На дворі вже й осінні дні, а магнолія, як на весні.                                  Квітуче видовище , яке запам’ятовується  назавжди – весною, літом і осінню пору. Цінність її не тільки у красі: листках і квітках, плодах та корі в якій містяться ефірні олії, які є унікальним антисептичним засобом при хворобах ревматизму, гіпертонії та захворюваннях  шлунково-кишкового тракту. Навіть без квітів , магналія є декоративною своїм красивим шкірястим темно-зеленим листям.