Герой російсько-української війни

 

 

Сумна звістка в Прикарпаття завітала,

І родину смутком  Бодаарук  обняла, 

Боже, за що така  кара ,

Сина, батька, брата війна, так рано забрала,

Мати сина, одного лиш мала.

 

Стоїть сестра , вдова з дочкою і сином ,

Мати голову схилила тай заголосила:

«Ти залишив своїх рідних ,

З болем і журбою,

Вдову жінку , дочку й сина сиротою».

 

Любий ти наш сину,

Ти загинув, за родину,

За нашу неньку Україну,

Край свій рідний, пішов боронити,

Від орди рашистів землі захистити.

 

Ти віддав найкращі свої дні і ночі,

Дивлячись смерті в очі.

Зупиняв ти цю навалу,

Що в Україну бомби закидала,

Міста і села руйнувала.

 

Віддав себе з безмежною ціною

У боротьбі з рашистською війною.

В серцях українців,  завжди будеш жити

Гідним прикладом для всіх  служити,

Як Україну рідну треба  боронити.

 

Вірш присвячений Герою Війни                                                                                                                          Віталію Анатолійовичу  Бондаруку

Війна весною

 

На дворі сонячна пора,

То  прийшла  до нас весна,

Сонечко яскраво гріє

І на пагорбах травичка  зеленіє,

Та  душа від болю тліє.

 

Чудо гарною  порою,

Орда московська в Україні із війною.

Бомблять міста і села навкруги,

Палають школи  і садки ,

Жилі будинки, лікарні і хатки.

 

Кадировців  з собою  завезли,

Щоби знущання тут вели

І до покори українців привести,

І все перед собою руйнувати,

І націю України убивали,

Рашизм  в Україні  будувати.

 

Сильні духом і собою,

Українці нищать ворогів у бою,

Землі свої захищають,

За одного свого, сотню укладають,

Тисячами вбитими лишають.

 

 

Щоби знали  кляті вороги,

Як з війною  в Україну йти.

І нікому Україну не здолати,

Весна завжди буде процвітати

І зерно  пшеничне проростати.

Березень 2022

 

 

Російська мати

 

В Ураїні мати в пошуках солдата,

Схід і Південь  вже сходила,

Сина свого не зустріла,

Піт її лице  вмиває,

Та  війні кінця немає.

 

Кілька тисяч трупів зустрічала,

Сина руська мати  не впізнала.

Їй  земля з під ніг кричала,

Сина вбивцю проклинала ,

Його в землю -  не приймала.

 

Страх її хапає, сина тут немає.

Стала край дороги під вербою,

Опустила руки, ноги з болю,

Тай заснула із журбою,

В сні зустріла сина долю.

 

На чужині, смерть його зустріла,

За убитих , не упокоїла,

Його  браття московити,

Тіло в  крематорію спалили

І безцінним залишили. 

 

Земля українська вся страждає,

Від рашистів  покую немає.

Народ сльози проливає,

А кров ріками  стікає,

Москалям прокляття  посилає.

Жлоби

Прилетіла звістка клята,

Війна в Україні, буде розпочата.

Українців, весь вік грабували,

Їм посади дозволяли ,

Звістка світом ця гуляє,

Путін В Україні  війну починає.

 

Київські аеропорти загуділи,

Олігархів  всіх отут зустріли,

ОПЗЖ ззаду тягне свою клоунаду,

Дітей , матір й тата, а ще й свата,

Щоб добру  майнула  втрата.

 

Мішки з грішми затягали,

Золоті запаси  пакували,

З України  швидко  поспішали,

Літаками  високо злітали,

В Дубаю у маєтках  їх стрічали.

 

Вістку цю,  вони вже знали,

Орки їх вперед повідомляли,

За Україну, яку здали,

Та пощади зрадникам не буде,

Кожен  з них відповідати буде.

16.02.2022

Руський фашизм

 

Жорстокий тероризм триває,

Орківська орда в притул

Синів і дочок України убиває,

Від бомбардування міста,

І села  у вогні палають.

 

Рот  божевільний широко відкрив,

Його світ  досі не спинив.

Йому московія ще  спонукає,

Путін Україну у крові купає,

Потомків у прокляттях  залишає.

 

Українська земля сльозами вмита,

Ворожими трупами  вкрита.

Їх московія забула,

Материнське серце не розчуло,

Синів своїх у полі бою залишила.

 

Яку ж то  силу волі треба мати,

Щоби на чужині,  рідних залишати.

Матері московії: «Покайтесь!»

І до Бога  ви звертайтесь,

За гріхи своїх синів покайтесь.

 

Кров людську, вони пролили,

Біль українцям залишили,

Звірства тут вони творили,

І життя своє занепастили,

Їх  бездушними батьки  ростили.

10.03.2022

Блокада 2022

 

Геноцид  московія  утворили,

Маріуполь весь снарядами накрили,

У підземеллях люд тримають,

Їх  на вулицях вбивають,

Допомогу  не впускають.

 

Це не можна передати,

Як прийшла війна до хати,

Кожного в живих  вбивати,

Найрідніше, найцінніше

В серцях українців виривати.

 

Боже: «З Неба Ти зійди!»,

У підвали люду увійди,

Дай їм сили, волю,

Душі свої зберегти,

По землі своїй, ногами перейти.

 

Лиш молитва їх спасає,

Без води і хліба, їх душа волає,

Просить кожного, вмовляє,

Руку помочі благає,

І на нас усіх чекає. 

Україна - це Європа

 

01.03.2022

Війну Росія розпочала,

Орків в Україну, тисячами  гнала,

Світ навколо України об’єднала,

Асамблея ООН ,

Росію - агресором признала.

 

Україна скрізь об’єктом  стала,

В бій із орками повстала,

Силу й міць свою з’єднала ,

Визнання у члени  кандидата,

До Європи, з гордістю прийняла.

 

 

Перший день весни настав,

Звістку про  Україну:

Ворог з люттю визнавав,

Все новим  містам  і селам,

Болю завдавав.

 

Українці хати свої покидають,

З сумом болем все збирають,

До Європи прибувають,

Дітей своїх зберегти,

До закінчення війни.

Одна у полі бою

 

Стоїть одна у полі бою

З московською  ордою.

Вони удари з Сходу, Півдня

Україні завдають,

Снаряди тут щоденно б’ють,

Руїни із повітря завдають.

В містах блокади утворили,

Життя мережі всі розбили,

Людей на виживання,

У сховищах закрили.

Волноваху, Маріуполь,

Тримають в пекельному аду.

Дахи будинків зруйнували,

Від зривів, стіни не встояли,

В нічому невинних,

Життя  їх назавжди забрали.

Тут вже не чути співу солов’я,

Стихають подихи  життя,

Кругом зчорніла вся земля,

І людська капає сльоза.

Вона зростить усі поля

І заквітує тут життя,

Бо Богом дана  ця земля.

Будь проклята  орда,

За злочини, які ти принесла.

Українська армія міцна,

І б’ється з орками з повна.

За села спалені й міста,

За предків, за руїни,

За злочини московії

Нанесені у ненці Україні.

07.03.2022

 

Чорний четвер

 

24.02.2022

Українці пробудилися у сні,

Зрив  і гуркіт на землі,

Оповіщення гукають,

Сумну звістку сповіщають:

«Кремль війну розпочинає,

До супротиву взиває».

Українці всі з’єднались

І на захист Неньки

В Україні всі зібрались.

А орда московська,

Наче вороняча зграя,

По землі, з повітря, моря,

Мов  примара  вилізає.

Все грабує, палить, убиває,

Геноцид народу насилає

І на попіл все стирає.

Українці «радо» нечисть,

В себе «привітали»,

Тисячами вбитих укладали,

В небо привид Києва злітає,

Більше двох десятків

Авіації  московії  зриває ,

Танки ворога горять

Кораблі у морі вже димлять,

Ворог руки піднімає,

Прапор білий витягає.

Та нема кінця ще краю,

Лукашенко військо засилає.

Українці страху вже не мають,

Вантажем на  двісті

Нечисть з України  відправляють,

Дні війни  і ще тривають.

02.03.2022

Війна 2022

 

24.02.2022 в 5.00 ранку

Сонця промені ще спали,

Як ракети по об’єктах уціляли,

Аж земля від них здригалась,

Не оголошену війну московії,

Українці вдома зустрічали.

 

Російсько-українська війна,

Без  попередження прийшла.

Чорний дим Україну накриває,

Всьому людству  смуток навіває,

Україна захищатись поспішає.

 

Літаки московії бомблять,

Танки, техніка спішать,

Залишають скрізь руїни,

Де не де, зривають міни,

Путін рветься в Україну.

 

З хлібом, сіллю їх не стріли,

В Україні, де вони прибули.

Кілька тисяч їх уже убили,

Танки, літаки димлять,

Москалі ліси й поля гноять.

 

Українці хати свої покидають,

Москалі по них стріляють,

Ненависть до себе заробляють.

Москалів до пекла відправляють,

Інші, Україну покидають.

 

Їх  сюди не звали,

Україна проти них повстала,

Тут  їх  б’ють, вбивають,

На московію   вертають,

Двері в Україну закривають.