День Героїв 2023

 

  Т

равень. Кругом казково й прекрасно виглядають  квітучі сади. Повітря переповнене ароматами цвіту дерев та ніжних квітів: яблуні, груші, різнокольорового  бузку та тюльпанів, півонії, конвалії   та рододендронів. Це найулюбленіша пора року. Та ця неймовірна краса  не гоїть рани українцям. Десятий рік російсько-української війни. Україна живе під постійними звуками сирени , гуркоту бомбардувань та зриву снарядів по всій території.            

    Сьогодні двадцять третього травня – День героїв України, який щорічно громада Княжолуцького старостинського округу Долинської ОТГ вшановує разом з всією Країною.

       Отці Олег Фесняк храму Святої Мучениці Параскеви П’ятниці Православної Церкви України та Ігор Ліпчинський храму Святого Дмитрія української Греко-Католицької Церкви з дяками Григорієм Сич та Андрієм Бабінчук, церковним хором храму Святої Мучениці Параскеви – П’ятниці, за присутністю рідних та близьких, працівників місцевого органу  та старости  Галини Лужна відслужили спільну панахиду на сільському кладовищі  на могилах Героїв України Ігоря Денисіва, Віталія Бондарука та Володимира Шумського.

     Після отці провели освячення  пам’ятного знаку Героям України  посмертно Ігоря Денисіва, Віталія Бондарука та Володимира Шумського. Який   встановлено біля пам’ятного знаку Небесної сотні.

 Цей день одночасно гордий і сумний, оскільки багато  наших героїв заплатили своїм життям за свободу нашої України. Це свято історичне. Його засновниками стали члени ОУН ще з 1941 року. Цей день присвячується лицарям Русі-України, опришкам, гайдамакам, козакам Гетьманської Доби, січовим стрільцям,  воїнам Армії УНР, ОУН, УПА, героям Небесної сотні та військовим ЗСУ, серед них земляки Ігор Денисів, Віталій Бондарук, Володимир Шумський, які віддали своє життя в російсько-українській війні.

     В своїй промові отці Олег Фесняк та Ігор Ліпчинський, директор місцевого ліцею Михайло Пенгрин, староста Галина Лужна, працівник місцевого органу Вікторія Смачило згадали всіх  Героїв війни, своїх земляків  низько вклонилися їм та їхнім родинам. Дякували всім, хто не байдуже ставиться, щодо  надання допомоги  ЗСУ.  День Героїв вшанували хвилиною мовчання. Культурно-освітніми закладами проведено захід патріотичної пісні та поезії, які були спрямовані на вшанування пам’яті героїв і підтримку тих , хто продовжує боротися за свободу України  в російсько-українській війні. На завершенні заходу , свою авторську поезію читала Надія Маслій.

Громада села, вдячна старості Галині Лужній за її турботу про  Героїв ЗСУ, про встановлення пам’ятного знаку та благоустрій  його в цілому. 

Родинний оберіг

 

Зранку вишиванку одягаю,

І на свято «Вишиванки» поспішаю,

Радість в кожного в душі,

Свято ми вшановуємо всі,

На українській  рідній нам землі.

 

Вишиванки  різні й не прості,

Всі на світлім , білім полотні,

Вишивались щиро, від душі.

В них наспівані пісні,

Як лягав узор на полотні.

 

Нитки гарні підбирали

Щоби доля добра не минала.

Мати сину вишивала,

На війну в дорогу дарувала

Щоб його рашистська куля не вбивала.

 

Подолати всіх загарбників війни

І додому не ушкодженим прийти .

Нитки щастя мати підбирала

Як узори вишивала, Господа молила:

Добру долю, синові просила.

Вишиванка -ураїнський родовід

 

             

З давніх часів в Україні вишита сорочка являється оберегом. Вона є символом українського роду, людської  краси, здоров’я,  доброї долі, святості родоводу, пам’яті та любові. Саме таким свідченням і є родина Попович (Бабінчук), що на Долинщині в Прикарпатському краю в підніжжі гір Карпат – Княжолуцький старостинський округ Долинської ОТГ. Ще з давніх часів вишиванка для цієї родини,  мала надзвичайно важливе значення. Адже вона для них служить , як продовження роду. Анна Григорівна Бабінчук 1895 року народження, будучи в підлітковому віці, вишила самотужки  свою сорочку. Нитки допомагала підбирати її матуся.  Вона знала значення кожної нитки та візерунку, за кольором та візерунком. Вчилась  вишивати ще з малих літ. На той час, не вміння вишивати для дівчини, це було дуже низько.

            Вишита  сорочка Анною,  надихає силою української землі. Вона вишивала її хрестиком на домотканому полотні  і вже за переказами своєї матері підбирала нитки. Знала, як символізують сорочку нитки чорного та червоного кольору, про які  так часто згадується в народних піснях. Чорний колір символізує – журбу, а червоний любов. Кожен візерунок має своє не абияке значення. Це в основному візерунки маку – перемогу і добробут, барвінку – кохання і вірність, соняшника – світла і тепла , калини – продовження і збереження роду.

          1935 рік.  Анна Бабінчук  народила дочку Анастасію  і в свою чергу прищепила їй любов до української вишиванки. Яка і стала продовжувачем роду Бабінчук. Час ішов . Діти виростали.

        1950 рік. Важкі панували часи з приходом московитів. НКВДисти наче сказилися , переслідували всі місцеві українські родини. Анну Григорівну Бабінчук разом з сімє’ю депортували  в Сибір. Найдорожчим було для неї -вишиванка, яка являлась і являється – українським національне вбрання, яскравим оберегом  і символ  її долі.

       1953 рік. Дочка  Анни Анастасія одружується з депортованим односельчанином Іваном Олексійовичем Попович

       Родина Анни Бабінчук поповнювалась онуками. Збільшувався рід. Вишиванку на чужині берегла , як зіницю ока. Чи мало мала  Анна там подруг. І кожній із них, хотілося мати  таку вишиванку. Холод, голод і чужина зблизили всі депортовані родини в одну велику справжню українську родину. Адже доля у них була одна. Тож вирішила Анна, порушуючи на той час всі  традиції, свою сімейну  реліквію – вишиванку, а саме вишиті узори на полотні сорочки ,  розділити  між українською родиною. Після повернення з Сибірських нетрів, вона привезла тільки один вишитий рукав. Його берегли в продовж всіх років.

         Знаючи всю цю історію про  вишиванку, дочка Анастасії Попович (Бабінчук) та онука Анни Григорівни Бабінчук  Марія Іванівна Катрій (Попович) 1978 року народження,  довго вагалася відновити  родинний оберіг – реставрувати родинну вишиванку. Мрія збулася. Сьогодні в цей значний день для України – «День вишиванки», Марія Катрій одягнула вишиванку свого роду – оберіг родини Бабінчуків

   Ми віримо і впевнені, що під родинним оберегом - вишиванкою, родина Бабінчуків , буде жити довго і щасливо.

          

Цвіт нації

 

              З 22 по 23 квітня цього року за підтримки Управління культури, національностей, релігій, молоді та спорту Первомайської міської ради  в місті Одеса відбувся  двотуровий Всеукраїнський  багатожанровий фестиваль -конкурс мистецтв «Цвіт нації». Саме в цьому фестивалі-конкурсі мистецтв брав участь Іван Іванович Проців в номінації «Авторська поезія», яка називається «Ворог в рясах», за що  нагороджено  Дипломом  та присуджено Лауреат  І ступеня.

           Фестиваль проходив в рамках: Творчого проекту «Impressions AGENCY FEST», IFC (International Festival Community) та за підтримки Управління культури, національностей, релігій, молоді та спорту Первомайської міської ради. Фестиваль був спрямований  на підтримку миру та територіальної цілісності  України.

, розвитку культури і творчості, відродження і збереження розвитку національних культур, формування високих морально-етичного і духовних якостей підростаючого покоління, активної життєвої позиції різноманітними засобами мистецтва,  залучення державних інститутів і навчальних закладів до талановитих виконавців і колективів, а так же, виявлення, талановитих педагогів, створення умов для підтримки та розвитку дитячо-юнацької творчості, пропаганда культурного і здорового способу життя, сприяти освітнім проектам, спрямованим на дітей, молодь та дорослих,  сприяти культурним, розвиваючим та розважальним ініціативам,  заохочувати та динамічно розвивати практику співпраці з іншими українськими асоціаціями та організаціями різних країн.

      Слід відзначити, надзвичайно вагомий внесок організаторів фестивалю та журі. Адже  на їх плечі лягла велика відповідальність проведення цього заходу, відчути і перепустити через себе кожного учасника та оцінити його. В свою чергу, кожен учасник фестивалю-конкурсу мистецтв , щиро вдячний кожному із них.

На весні

Травень місяць на дворі,

Тепло в кожної   душі,

Скрізь квіточки розцвітають,

Всіх любов’ю напувають.

 

Все цвіте й буяє,

Зелень всюди розлягає,

Квіти трави замаїли

І тюльпани скрізь розцвіли.

 

Сакура  й магнолії цвітуть,

Сонця променів всі ждуть,

Щоб  погрітись у теплі

І відкрити пелюстки свої.

 

 

 

Онуку Вадиму

 

З Днем народження вітаєм,

Добра і миру теж бажаєм.

В весняну пору ти родився,

Весь рід тобою веселився.

 

І кожен раз,

Коли так гарно сонце сяє,

На дворі все так любо розцвітає,

Тебе вітати, кожен поспішає.

 

З роками весни пробігали,

Тебе до повноліття наближали,

Роки дитинства з ними йшли,

І вже дорослим стаєш ти.

Фестиваль-конкурс : "Зорянчики-Зорянчики"

 

29 квітня 2023 року за підтримки  Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України відбувся  Всеукраїнський конкурс  «Зорянчики – Зорянчики» учасником якого був  Іван Проців  з виконанням поетичного твору: «Не оголошена війна» у номінації ; «Художнє читання власного вірша. Соло. 6 категорія – від 24 + років, за що нагороджений Дипломом та медаллю  і отримав звання  Лауреата І ступені. Щиро дякую організаторам та журі конкурсу за організацію та оцінювання учасників, а саме: відомим музикантам та співакам, Артистам, режисерам з України, США, Німеччини, Китаю, Аргентини, Польщі, Бразилії, Мексики, Сінгапуру, Австрії, Іспанії та інших країн, а також провідним українським викладачам творчих дисциплін, керівникам творчих колективів, діячам культури та мистецтва.

 Дякуємо за те, що саме, ми учасники фестивалю завдяки Вам, стали учасниками створення грошового фонду, який буде спрямований на організаційні питання та підтримку ЗСУ, а також на розвиток нових освітніх ініціатив та творчих проектів.

День пам’яті та примирення 2023

 

   На дворі весна. Перша декада травня місяця. В жителів Княжолуцького старостинського округу Долинської ОТГ надзвичайно важливий і тривожний день : «День пам’яті та примирення». Саме в цей день разом з жителями всієї України мешканці села зібрались біля Обеліска , щоб вшанувати пам'ять Героїв України, які відали і продовжують віддавати своє життя за ради майбутнього України. Протоієрей отець Олег Фесняк храму Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці  Православної Церкви України  разом з вірянами, церковним хором  та процесією, за присутністю учнівської молоді , працівників місцевого органу, освітнього та культурних закладів територіальної  громади села  біля Обеліска відслужили молебень. Учні місцевого ліцею вшанували Героїв України запаленими свічками.

     В своїй промові отець згадав неосяжні подвиги українців у минулих війнах та сьогоднішній російсько-українській війні 2014-2023 років. Він наголосив, що тільки спільна молитва, згуртованість та єднання українського народу навколо Збройних Сил України, зможуть отримати перемогу над  рашизмом   в загарбницькій російсько-українській війні.

     Через появу звуків  оповіщення тривоги, учням ліцею не вдалося провести  віршовані хвилини присвячені Дню пам’яті та примирення 2023.

Ніч смерті

Теплі ночі , теплі дні,

Серцю любо на весні,

Батько й мати вечеряли,

Разом діток колихали,

В сон казковий відправляли.

 

Та не знали батько й мати,

Що ця ніч буде проклята,

Сумну пісню мати заспівала,

Коли діток колихала,

Як в Україні . війна вирувала.

 

Разом ранком і в  вечері

На коліна стали,

Бога всі благали,

Що би нічку спали,

Горя від війни не мали.

 

Ніч та темна і страшна,

Біль і горе  принесла.

Русня бомби в міста закидала

Житло українцям зруйнували

І десятки, сотні людей убивали.

 

Будь ти проклята війна,

Від рашистів ти прийшла,

Людству смуток принесла.

Та Україна, міць і силу має

І рашизм у себе  подолає.