пʼятниця, 4 жовтня 2024 р.

Велич історичних пам'яток

 


Кафедральний Собор  Вознесіння Діви Марії і Святого Іоана Хрестителя

  Мандруючи по святинях Чехії, вони вражають неперевершеною  своєю масштабністю. І ти не встигаєш охоплювати велич краси духовності чеського народу. Ось і нова велич історичної пам’ятки, яка  розташована в містечку  Седлец Чехія. В 1142 році був заснований перший цистрерціанський монастир, а церква побудована в період  1282-1320 роки, в якості кафедрального собору з галереєю та вінком капелл, по формі латинського хреста по традиції  французької готичної архітектури. Довжина собору  87 м.  Собор являється найбільшою  будівлею Чехії кінця ХІІІ століття  та початку ХІУ століття. Собор, як і монастир були  зруйновані  в 1421 році в період Гуситських війн був спалений і довший час находився в руїнах. Тільки в 1700 році була розпочата реконструкція. В 1784 році  цистерціанський монастир був знищений а собор закритий. Використовували собор, як склад збереження муки. Тільки в 1806 році  собор повернули церкві. В 1995 році  собор в числі інших пам’яток Кутна Гора,  був включений в число  будівель світової спадщини Юнеско. Тут знаходиться багато розписних картин святих та різьби по дереву. Собор неперевершена історична пам’ятка Чехії, яка заворожує і приваблює кожного, хто проходить повз її велич і красу.

Велич історичних пам’яток

Високі стіни, тиша навкруги,

На стінах розписи із давнини,

Духовні пращурі  їх зберегли.

Неначе вчора їх творили,

Насправді, вже не одне,

Століття в Соборі Вознесіння

Діви Марії і Святого Іоана Хрестителя

До сьогодення пережили.

І тут віками, цінують задум,

Кожного творця,

Щоби духовна спадщина

Завжди у Чехії жила.



























четвер, 3 жовтня 2024 р.

Собор Святої Варвари - Кутна Гора Чехія


   Місто Кутна Гора. Прекрасні краєвиди з чудовими архітектурними пам’ятками. На передмісті безкраї поля та лісосмуги вкриті зеленими деревами, а дальше видніються дахи будинків, вкриті червоною черепицею. Поміж них видніються будівлі з гострими куполами. Серед них Собор Святої Варвари. Собор – одна з найвідоміших Готичних храмів  у центральній Європі і займає друге місце за величиною серед храмів Чехії. Період будівництва собору 1388-1558 роки. Його прикрашають унікальні фрески. Це найбільш відома архітектурна пам’ятка, яка відноситься до римо-католицької церкви Чехії. Найбільш вражають тут об’ємні  скульптури святих. Їх тут не один десяток. Це витвори митців далекої сивини років, які мали золоті руки та дар Божий. Місцеві багатовікові пам’ятні споруди і приваблюють туристів з усіх куточків світу.

 

Крокуєш вулицями ти вузькими,

До найвеличнішої в Чехії святині,

В Собор Варвари Кутної Гори,

Із словом Божим: Допоможи.

Шедевр архітектурний,

Вже перед тобою,

Із святістю й красою.

Ти шану Богу віддаєш,

Молитву свою віддаєш,

І все тебе в думках вражає,

Яку тут храм, велику силу має,

Щоденно він усім

І в усьому допомагає.














середа, 2 жовтня 2024 р.

Костніца в Седліце Чехії

 


  Костніца-світова спадщина, це усуарій  створений у склепі церкви  Всіх  Святих  на цвинтарі цистеріанського  монастиря  в Седліце, на околиці міста  Кутна Гора. Ця церква побудована  на початку 15  століття. При  будівництві церкви виймали глину під підмурки . Викопані кістки  померлих обробили і розмістили  в підмурках готичної церкви. В 19 столітті був створений новий декор склепіння  під церквою Всіх святих. Матеріалом для гірлянд, підвісок панікадила стали кістки. Сьогодні  усуарій в Седліце – одне із визначних місць міста Кутна Гора.

Костніца

Словами це не передати,

Потрібно в Чехію, у місті,

Кутна Гора  бувати.

До склепу, в церкві завітати,

Ні дерева, ні кришталю,

Тут не стрічати,

Лиш тисяч шістдесят,

Черепів людських,

Насправді розглядали.

У склеп, неначе в другий світ,

Думками поринаєш,

З кісток тут герб  родинний,

Князя Шварценберг стрічаєш,

І піраміди тут чотири,









Із черепів зложили.

вівторок, 1 жовтня 2024 р.

Покрови 2024

 


 Першого жовтня. Ранок. Чути дзвін церковних дзвонів. Віряни Княжолуцького старостинського округу, поспішають на святочну літургію. Сьогодні збіглися два надзвичайно важливі свята в один день: Покрови; День захисника та захисниць України. Протоієрей отець Олег Фесняк храму Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці разом з вірянами відслужили літургію. Після завершення літургії, отець з учнями церковної школи вітали присутніх духовною піснею та віршуванням.












День захисника та захисниць України 2024


                По справжньому на дворі осінь. Вівторок,  першого жовтня. В небі насувають  темні сірі хмари, продуває прохолодний вітерець, де не-де росить дощ.  Та це не завадило вірянам Княжолуцького старостинського округу Долинської ОТГ, прийти до Пам’ятного знаку воїнам села, щоб уважити цей день. Цей день важний та знаменний для кожного. Хтось із родини боронив Україну від російської навали в минулому, а хтось сьогодні. Не одне десятиліття ллється кров побратимів та не стихає біль серця в боротьбі з російськими загарбниками. Отці місцевих храмів Олег Фесняк та Ігор Ліпчанський служили панахиду. В своїй промові отці та староста села Галина Лужна, директор ліцею Михайло Пенгрин згадали воїнів сьогоднішньої російсько-української війни, дякували за їхню мужність і героїзм, низько вклонилися перед рідними та близькими.













Моя країна - Україна ч.4

 


Кожна вража  зброя москаля                                      

Яка в Україну прилітає

Великий біль і горе

Народу України спричиняє

В замін прокляття на віки

Рашистська мати получає,

За виродків своїх,

Що звірства учиняє.

. . .

Як тільки темна ніч,

Дітей у сонний час вкладає,

Москаль по дітях,

Кляту зброю запускає,

Із них, він море крові випиває,

І жагу свою утомляє.

. . .

Цінуймо любі все,

Що ми сьогодні маєм,

Лиш клятий ворог у нас є,

І на життя,

Він наше засіхає,

За те, міцна в на сила є,

Що москаля вбиває.

. . .

 

На долю українців,                                               

Добро Бог й віру посилає,

Лиш кат один у світі є,

Який життя,

Щоденно забирає.

Ілюзіями він живе,

Що українець,

Права на життя немає,

І лиш московія одна,

Царем себе тут називає.

. . .

Цінуймо любі все,

Що ми сьогодні маєм,

Лиш клятий ворог у нас є,

І на життя,

Він наше засіхає,

За те, міцна в на сила є,

Що москаля вбиває.

. . .

Горить Москва й палає,

Це карма москаля сягає,

За вбитих українців,

За села спалені й міста,

Щоб здохла на завжди,

Московська вся орда.

. . .

Не уявляю я життя,                                    

Коли не чути біля хати,

Дзвінкої пісні солов’я,

Коли цвіркають гучно горобці,

Душевно відчуваєш,

Красу української землі.

. . .  

Винищуймо й висловлюймо,

Про все рашистське зло,

Що в Україну приповзло,

І станьмо русофобами ми всі,

Щоб його більше не було,

На Богом даній нам землі.

. . .  

Важкі випробування ми пройшли,

Щоб позбутися мокшанської орди,

Які нам біль і горе спричиняли,

В кайдани тисячами укладали,

Щоби рабами українці стали,

І час вже помсти наступає

Бо це москаль, сьогодні відчуває.