Із поверненням з поля бою. Увічність

Позаду старшого стрілеця -оператора другого стрілецького відділення  другого стрілецького взводу  першої стрілецької роти  військової частини А5039 , солдата Лесіва Миколи Миронович 29.09.1983 р.н., який  22.11.2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної  цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії Російської  Федерації  проти України, в районі бойових дій  біля населеного пункту  Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області  загинув:

залишились спогади дитинства; юнацькі та дорослі роки; сім’я і батьк; рідний дім; військові накази; побратими та ворог; обов’язок  «йти вперед». Сьогодні уже все це, не актуальне.

      Пережитим своїм бойовим досвідом Микола Лесів вже не зможе поділитися ніколи.
          Кортеж з тілом Миколи 05.12.2024 року супроводжує колона автомашин з державними та українсько-повстанськими прапорами з Долинської ОТГ до рідного дому в село Княжолука. Щоб вшанувати Героя російсько-української війни, на зустріч вийшли, мешканці громади із запаленими  лампадками, ставши на колінках. Під керівництвом старости сільської громади Галини Лужної, учні місцевого ліцею з державними прапорами  супроводжували кортеж до рідного дому та сільське кладовище. Героя війни два дні поспіль, відвідували та вшановували рідні, близькі та знайомі, однокласники.

       Військові та військова варта 07.12.2024 року разом з місцевими священиками Олегом Фесняком та Ігорем Ліпчанським, з священиками навколишніх сіл та громад , керівниками місцевого самоврядування та установ, з всіма хто прийшов вшанувати військового Миколу Лесіва провели його в останню путь. В храмі святої великомучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України служили посмертну літургію. В супроводі церковних дзвонів та духовного оркестру, салютів військових та виконання гімну України, Героя  російсько-української війни поховано на сільському кладовищі села Княжолука.  

     Щиро дякуємо тобі наш Захисник, за те, що не шкодуючи свого життя, Захищав мир та спокій  України, боронив рідну землю від московитів. Твоїм побратимам, бажаємо витримки й сили! Міцно тримаємо свій фронт місцевої громади, єднаємо спільні зусилля заради перемоги, яку у важких боях для всіх нас здобувають нащадки Української Повстанської Армії - наші воїни Збройних Сил України! Слава Україні! Героям Слава!

Тягар болю російсько-української війни

Лесів Микола Миронович – 28.08.1983 р.н. Народився в багатодітній сім’ї. Батько – Лесів Мирон Онуфрійович 1942 р.н., мати – Лесів Анастасія Назарівна 22.03.1942 р.н, сестра – Оксана Могитич  04.08.1968 р.н., брат – Лесів Володимир Миронович  07.02.1970 р.н.. Проживав і навчався в с. Княжолука Долинського району, Івано-Франківської області. 1998 рік. Микола здобув не повну середню освіту і продовжив навчатися  в Стрийському ПТУ, де здобув професію електро - газозварювальника. 2002 рік. Після навчання, виїхав на роботу до Кіровограда. Там він проживав і працював. З дружиною Світланою народили і виростили сина Миколу – 20.12.2008 року народження. Його сім’я проживала і з радістю зустрічали кожен, новий, світлий день, свого життя. Однак Микола був у відчаї. Важка недуга підкосила стан здоров’я його батька. 08.09.2014 рік. Микола втрачає найдорожчу людину батька у віці 72 роки. Сім’я Миколи важко перенесла втрату батька.

23 вересня 2024 рік. Призваний із місця проживання  Кіровоградська область, Кропивницький район, місто Долинське, Долинським ТЦК на службу в Збройні Сили України.  Військову підготовку проходив на Житомирському полігоні. 23 жовтня 2024 року. Микола направлений на військову службу до Білогорівки на Сіверський напрямок Луганської області в 1-у роту, 238 батальйон дисатно-штурмової 129 бригади. Щоденно тягнуться запеклі бої з ворогом. Рашистські війська по українських позиціях безперебійно гатять різною  зброєю, як наземною так і повітряною.   Він та побратими кілька днів без доставки. Нестача води виснажує їх і виникає потреба в забезпеченні. З останніх слів військового Миколи. Ранок 6.45 год. 22 листопада 2024 року. Обривається зв'язок з рідними. 25 листопада 2024 року. Рідні б’ють на сполох. Відповідь командира дружині Світлані : «Миколу і його побратимів накрили рашистські дрони. Надії на виживання майже немає». Рідні Миколи занепокоєні.

Із повідомлення від 02.12.2024 року за №1681/1761  Міністерства  Оборони України  військової частини А5039:

      Старший стрілець -оператор другої стрілецького відділення  другого стрілецького взводу  першої стрілецької роти  військової частини А5039 , солдат Лесів Микола Миронович 29.09.1983 р.н.  22.11.2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної  цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії Російської  Федерації  проти України, в районі бойових дій  біля населеного пункту  Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув.

 

Син Батьківщини

Авторська поезія присвячена посмертно брату Лесіву Миколаю Мироновичу 1983 р.н., який загинув на полі бою в російсько-українській війні 22.11.2024 року

Мати Настя, звістку,

Сумну, з поля бою узнала,

До землі упала,

Міцно землю, ручками обняла,

Гірко заридала.

 

Очі сльозами умивала,

Вража зброя,

Сина наймолодшого Миколу,

У полі  бою з москалями,

На завжди забрала.

 

Будь проклята війна,

Ти найдорожче,

У родині Лесів забрала,

Сина, брата, батька,

Чоловіка в жінки відняла.

 

Сина у могилу положила,

Світлого майбутнього лишила,

Дружину вдовою,

Сина сиротою, всю родину,

З тяжкою журбою.

 

Ти в перемогу, любий сину вірив,

І ворогу не здався, у бій іти,

Ти не вагався, і лиш в перед ішов,

Із ворогом до поєдинку стати,

Україну неньку захищати. 

Різьба по дереву

 

 Цей вид мистецтва заполонив  Бойківську світлицю. Ви зустрінете різьбу по дереву кольорову, яворівську та різьбу об’ємну.  Ці види різьби також використовують для прикраси предметів  декоративно-прикладного мистецтва, різних музичних інструментів, меблів та предметів вжитку. Це один із видів монументально-декоративного мистецтва бойків. Застосовується для обробки інтер’єру архітектурних споруд та будівель. Саме  мистецьку творчість різьби 80-х років, ви можете побачити тут майстрині Ольги Проців-1958 р.н..