Пасхальний кошик на передову

 

      В черговий раз автотранспорт з вантажем великодніх кошиків та різних потреб військовим поспішає на передову російсько-української війни   на переддень Пасхальних свят   з Княжолуцького старостинського округу Долинської ОТГ.

    Повномасштабна російсько-українська війна змусила не тільки мешканців Княжолуцького старостинського округу а й усієї України опинитись у скрутній обстановці. Тому , окрім допомоги держави на допомогу військовим приєднались  всі мешканці Країни та за межами її.  Багато мільйонна допомога і дає змогу нашим воїнам виборювати своє право – звільнитись від російської окупації.

    В організації, підготовці  та  відправленню вантажу взяли участь парафіяни місцевих релігійних громад ПЦУ та УГКЦ , працівники та учні Княжолуцького ліцею, керівники місцевих установ, мешканці  Яворівського старостинського округу.

         З перших днів мешканці Княжолуцького старостинського округу подають руки вдячності всім тим, хто виборює право за незалежність України та звільнення  її від   окупаційних військ рашистів в російсько-українській війні.

     Тільки з початку поточного року  релігійною громадою  ПЦУ для ЗСУ заколядовано в Різдвяні свята понад двісті тисяч гривень ,  в Різдвяний та Пасхальний  піст понад сімдесят тисяч гривень, продукти харчування  : макарони, крупи, солодощі тощо. Для сьогоднішньої відправки вантажу для потреб ЗСУ виділено тридцять тисяч гривень.

              Староста Княжолуцького   старостинського округу Галина Лужна подякувала всім причетним до відправлення вантажу та побажала щасливої дороги на  доставку на передову.

Велика п'ятниця

 Сьогодні в Страсну П’ятницю в храмі Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України, що на Долинщині протоієрей отець Олег Фесняк разом з вірянами згадували спасенні Страсті та смерть Господню. Це найбільший пісний день Великого посту. Під час служіння  Великої Вечірні  читали Євангеліє від Святого Матфея  про страсті і смерть Ісуса Христа. Під час співу стихиру  процесія вийшла з хрестом і хоругвами, чотири старійшини із плащаницю над головою  протоієрея та присутні віряни  провели обхід храму, який символізує  похорон Ісуса Христа . Після завершення обходу процесія повернулася до храму, де на заквітчаний та святково  вбраний стіл поклали плащаницю, яка зображає гріб Господній. Після віряни на протязі Великої  п’ятниці та суботи  приходять до плащаниці , щоб вклонитися Спасителеві.

В Страсний тиждень віряни дотримують  суворого посту «заради страстей Христових», які Він перетерпів за гріхи людства. Так  вони готуються до гідної зустрічі з Воскреслим Христом.

 

 

Обезголовлений воїн

 

Рік десятий вже  триває,

Як москаль в Україні,

Звірства учиняє,

Землю кров’ю й потом поливає,

Здоби в нього, людської немає.

 

Вже він, голову солдату  відсікає,

Кров українську, в котре проливає,

Злочин страшний  учиняє.

Ллється кров уже рікою,

Біль і смуток, несе із собою.

 

Мережею кат несе свої свавілля,

Замість слави,

Скрізь  мільйонні йдуть прокляття.

Безневинна кров стікає,

Злочин цьому спонукає.

 

Українська мати, звірства як уздріла,

З болем в серці, зразу умліла,

Вона сина впізнавала,

Свої очі сльозами вмивала,

Навік ката й матір проклинала.

 

Геноциду в Україні меж немає

І народ її в заручниках страждає,

Кат московський  в тюрмах і полоні ,

Вже  роками їх  тримає

До покори заставляє.

 

Та ніколи руський  кате,

Ти не будеш, в  Україні царювати.

Руки твої в крові потопають,

Злобу й ненависть,

На століття, в Україні  маєш.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шутка б’є – не я б’ю, від нині за тиждень в нас буде Великдень!

 

   Сьогодні дуже  великою шиною користується освячена верба в Прикарпатському краю на Долинщині. Перед Великодня  неділя дуже має велике значення серед християн.

   Саме тому, в цей день, відчутно святість  в час Літургії , яку служив отець Олег Фесняк в храмі Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України  в селі Княжолука.

 Після завершення Літургії, присутні вітались між собою гілками освяченої верби, а після  за  місцевою традицією відвідували могили покійних родичів на кладовищі, залишаючи кожному гілочку освяченої верби.

 Освяченій вербі приписується дуже магічна сила. Її неможна топтати ногами, чи викинути  будь-де, дуже великий гріх. Можна спалювати тільки на вогні. Віряни приносячи з храму додому освячену вербу, зберігають тільки за образами до нового приходу. Також вперше весною освяченою вербою   виганяють худобу на випас, щоб всяка нечисть не чіплялася до худоби. Під час грози, її ставлять на підвіконник, щоб зупинити громовицю. Верба має цілюще значення. Її також використовують в медицині.Відварами верби з різними цілющими травами  знахарі знімають недугу  із людей та тварин. Відганяють пропасницю, ревматизм та збивають гарячку, знімають головні болі. Настояне зелене листя на спирту, п’ють від шлункового захворювання.

    Освячення верби, дуже старий звичай, ще в «Ізборнику» (1073р.) згадується «Праздьникь верби». Згадує про вербу  і Данило Паломник (1095-1108), що відвідав Єрусалим і  там бачив «древє много   по брегу Іорданову превисоко, яко вербіе, єсть  і подобно». Це були пальми, що нагадали нашому землякові рідне українське «вербіе»