Життєвий шлях імості Ганни

 

23.08.1958-15.02.2024

Ганн Довжанська (Терлецька) 23.08.1958 р.н.,народилася в багатодітній сім’ї  в с. Козари Рогатинського району Івано-Франківської області, в сім’ї священника Михайла Терлецького.

22 липня 1976 року Ганна одружується з Довжанським Михайлом Івановичем. На той час не зважаючи на переслідування священнослужителів, Михайло Довжанський готувався до вступу в духовну семінарію. Важкі часи переживали студенти, які за покликом  (переслідування їх та їхніх родин.

На той час саме отець Степан був настоятелем храму села Вербилівці Рогатинського району, і давав шлюб при одруженні Михайлу Довжанському та Ганні Терлецькій.

Михайло вступив на навчання в Ленінградську духовну семінарію. Після одруження Ганна Терлецька проживала в батьків Михайла Довжанського в с. Лолин, Долинського району, Івано-Франківської області. А згодом правоохоронні органи почали переслідувати вже Ганну і вона змушена була змінити своє місце проживання і повернулася в родину Терлецьких.

 26.03.1978 року в сім’ї Довжанських народився син Володимир. Сім’я була повна і щаслива. Однак матеріальне та фінансове забезпечення було дуже низьким та нестерпним. Та родина не падала духом, бо була щаслива. Але радісні дні раптом обірвалися. Сина Володимира спіткало важке захворювання. Після довгих років лікування Володимир так і не зміг стати на ноги. Це і був найвищий біль родини. Але попри все отець Михайло продовжував навчатися в Ленінградській духовній семінарії — не зламався. Він залишався священонслужителем, люблячим батьком та сім’янином. В часи навчання Михайла Довжанського в духовній семінарії правоохоронні органи надто прискіпливо ставились до родини Довжанських. Переслідувалась не тільки родина, а й місцевий орган — Лолинська сільська рада та адміністрація місця його роботи, тобто Вигодський лісокомбінат

 Студент Ленінградської духовної семінарії Михайла Довжанського двічі з місця навчання викликали лікарі, через прогресування хвороби сина Володимира.

06.11.1979 року видано ПОСВІДЧЕННЯ за № 901/23 священнику Михайлу Довжанському — вихованцю 3-го класу Ленінградської Духовної Семінарії про те, що він рукоприкладений єпископом Тихвінським МЕЛІТОНОМ, Вікарієм Ленінградської Єпархії Московського Патріархату,

21.10.1979 року за Божою Літургією у Свято — Троїцькому Соборі Олександро — Невської Лаври Ленінграда. В 1980 році за потребою священників керуючого Івано-Франківською Єпархією Архієписком Йосифом Саврашем Михайло Довжанський був направлений священнослужителем до Івано-Франківської Єпархії. І далі за направленням Івано-Франківської Єпархії був направлений на парафію села Витвиця, Слобода Болехівська з обслуговуванням села Розточки, Долинського району, Івано-Франківської області.

23.02.1982 року родина Довжанських поповнилась новонародженим членом сім’ї — дочкою Надійкою. Отець Михайло разом з дружиною Ганною були дуже радісними і щасливими з народженням доньки. Вони нею пишалися. Майже все своє життя отець присвятив навчанню та вихованню своїх дітей.

07.12.1987 рік. Михайло Довжанський настоятель храму Святої великомучениці Параскеви П’ятниці храму села Княжолука, Долинського району, Івано-Франківської області. Ганна разом з сімєю преїхали до резеденції храму.

В 2003 році дочка Надія здобула вищу освіту педагога — філолога. Після — стала працювати педагогом Княжолуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. В 2001 році дочка Надія одружилася з Василем Маслієм — студент Івано-Франківської духовної семінарії.

2002 рік для Ганни  та отця Михайла був найважливішим роком життя — народився онук Святослав. Для них була найкраща потіха в житті. Вони ним жили і раділи.

16.04.2017 року, Імость  Ганна стала вдовою. У вічність  відійшов  отець протоієрей Михайло Довжанський.

2019 рік. Щастю не було меж. Ганна раділа своєму онукові Святославу, який продовжив рід священиків прадідуся отця протоієрея Михайла Терлецького, дідуся протоієрея Михайла Довжанського та батька отця протоієрея Василя Маслія, навчаючись в духовній семінарії.

   Цього ж року Ганна подбала про встановлення на кладовищі пам’ятника на могилі отця Михайла.

2020 рік. Щасливі дні Ганни поповнює авторська книга Івана Проціва «Духовний шлях протоієрея Михайла Довжанського».

Ганна Довжанська провела більшу частину свого життя в селі Княжолука ,яке  має чудовий краєвид у Прикарпатському краю. Обабіч центральної дороги та бокових доріг села сучасні та давні доглянуті житлові будинки, які потопають у красі дивовижних садів: яблунь, груш, слив, вишень, які щедро плодоносять для мешканців села. Мальовничі гори цього краю з квітучими полянами та стрімкими схилами, вкриті густими зеленими смереками та буковими лісами, зі швидкою течією річки Свіча, яка протікає в підніжжі гір, своєю культурою та гостинністю жителів села робить більш привабливим цей регіон Долинщини.

15.02.2024 року із глибоким смутком і почуттям жалю й скорботи парафіяни сприйняли вістку про спільну втрату — смерть імості Ганни Довжанської. Ця втрата є не лише для близьких і рідних, а й для всіх вірян та священнослужителів Прикарпаття.

Залишила імость Ганна у смутку дочку Надію, сина Володимира, онука Святослава. Пам’ять про імость Ганну Довжанську вічно житиме в серцях рідних, друзів та всіх тих, кому близька її доля.

  

Сучасна українська поезія

 

        24 листопада 2023 року в конкурсі («Сучасна українська поезія»)  «С.У.П.-23» здобув перемогу  Проців Іван  в номінації №4 «Герої» організованого Науковим  товариством студентів , аспірантів, докторантів і молодих вчених Національного університету  НТСАДМВ «Одеська політехніка»  і отримав Диплом переможця.

Герой російсько-української війни

Блог Княжолука Іван Проців 25.03.2022

 

Сумна звістка в Прикарпаття завітала,

І родину смутком  Бодаарук  обняла, 

Боже, за що така  кара ,

Сина, батька, брата війна, так рано забрала,

Мати сина, одного лиш мала.

 

Стоїть сестра , вдова з дочкою і сином ,

Мати голову схилила тай заголосила:

«Ти залишив своїх рідних ,

З болем і журбою,

Вдову жінку , дочку й сина сиротою».

 

Любий ти наш сину,

Ти загинув, за родину,

За нашу неньку Україну,

Край свій рідний, пішов боронити,

Від орди рашистів землі захистити.

 

Ти віддав найкращі свої дні і ночі,

Дивлячись смерті в очі.

Зупиняв ти цю навалу,

Що в Україну бомби закидала,

Міста і села руйнувала.

 

 

Віддав себе з безмежною ціною

У боротьбі з рашистською війною.

В серцях українців,  завжди будеш жити,

Гідним прикладом для всіх  служити,

Як Україну рідну треба  боронити.

 

Вірш присвячений Герою Війни  Віталію                                                                                                                        Віталію Анатолійовичу  Бондаруку

 

Я залишаю цей світ

          

Дорога родина Довжанських прийміть щирі співчуття з приводу тяжкої  втрати – смерті імості , матері, бабусі, сестри, дочки Ганни Довжанська. Ми - отець протоієрей Олег Фесняк, церковний хор, віруючі  храму Святої Мучениці Параскеви – П’ятниці Православної Церкви України Княжолуцького  старостинського округу Долинської ОТГ, разом поділяємо Ваше горе і передаємо слова  співчуття і підтримки Вам і Вашим рідним .  Висловити непоправне горе людини неможливо, яка втратила найдорожчу людину. Ваш жаль , словами важко загоїти рани від втрати. Світлі спогади про імость , яка чесно і гідно прожила своє життя , завжди будуть сильнішими за її смерть. Ми поділяємо Ваше горе і сумуємо разом з Вами. Підтримуємо Вас у годину скорботи.

Я залишаю цей світ

Дзвони в храмах задзвонили,

Звістку тяжку сповістили,

Сум і біль несли,

Про смерть Ганну-імость донесли.

 

Біль важку вона несла,

Сім вже років, як утратила отця,

З болем втрату цю тримала,

У молитвах сльози проливала.

 

Доля тяжкою була,

Сина -Володимира із хворобою берегла,

Своїх років сорок шість дала,

Володимира у болях стерегла.

 

У молитвах часто була,

Їх в сльозах вона читала,

Господа завжди благала,

Щоб біда її минала.

 

Хрест тяжкий вона несла,

В Бога вірила вона,

До смирення із дитинства научали,

У сім’ї священика вона зростала.

 

Із добром усіх стрічала,

У парафіян теж шану мала,

Біль свою в душі тримала,

Лиш в молитвах Богу розказала.

Ракетний терор

 

Тишина нічна тривала,

Як біду московія наслала,

Харків місто обстріляла,

І терор ракетний,

По житлу завдала.

 

Масово будинки підривали,

У диму й вогні вони палали.

Крик душі від болю,

Серця людські розривали,

Від біди рашистської навали.

 

Батьки з дітьми,

У вогні згорали,

Інші, на руках батьківських,

Міцно їх обняли,

З тяжким болем помирали.

 

Тобі кате, Харків не злякати,

Волю їхню не зламати,

Бо готові харківчани,

Життя у бою віддати

Щоби відсіч окупантам дати.

 

 

 

Надії не втрачай

 

Коли ти сам,

Цей світ, не можеш упізнати,

То руку свою , дай тому,

Хто зможе , у цей світ,

Добра двері  відкривати.

 

І ти за зло, добром відповідай,

Всю ненависть свою,

Із вітром відпускай,

І прощення гріхів, в молитвах,

Ти Господа завжди благай.

 

І руку свою протягни,

Як хтось її, буде благати,

Сльозами очі умивай,

Коли серцева біль,

Не зможе  устояти.

FORMULA FEST- 2024

 27.01-01.02.2024 року проходив конкурс за підтримки  МІСЬКОЇ РАДИ М.БУХАРЕСТ, відділу культури та ГО FORMULA FEST s.r.o. та Волонтерського штабу «Лад» Організатор:  Таїсія Володимирівна FORMULA FEST-2024,  Головою Оргкомітету був заслужений професор, діяч культури Florin-Gabriel Olaru. Міжнародний проект Україна-Румунія! Частина коштів відправлена  на підтримку ЗСУ, ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ!  В конкурсі у номінації – Автор, УІ вікова категорія, брав участь Іван Проців , який зачитав авторський вірш «Воїн російсько-української війни», за що отримав Подяку, Лауреат І -ї Премії та нагороджений дипломом. Авторський вірш присвячений посмертно воїну Збройних Сил України земляку Роману Гринчишину.

Моя молитва 29 01 2024 автор Іван Проців

Моя молитва

 

Молю Бога і благаю,

Біль на серці не згасає,

Молюсь, щоб скінчилась війна,

Щоби згинула московська орда.

 

Щоби ночі тихими бували,

І дітки спокійно теж спали,

Щоб в школу й садочок ходили,

Заняття в підвалах не проводили.

 

Гармати й снаряди не рвали,

Будинки у вогні не палали,

Щоб діти і мати із чужої хати,

Вільно до своєї, могли повертати.

 

Щоб місяць і зорі, всю нічку світили

І очі рашистам сліпили,

Дорогу в Україну,

Тернисту й незламну зробили.

 

Щоб сини і дочки, з війни повертали,

Із теплом їх рідні, вдома  зустрічали,

Слава мужня, про них не згасала,

Україні вічна: Слава! Слава!

В тилу для ЗСУ

 

       Днями в храмі Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України  Княжолуцького старостинського округу Долинської ОТГ, протоієреєм Олегом Фесняком було передано два дрони військовому Збройних Сил України односельчанину Віктору Івановичу Дарваю.

       Дрони придбано за кошти з Коляди вірян цього храму. Віримо, що ця тилова частка фінансової підтримки, допоможе нашим військовим в російсько-українській війні, здобути перемогу над рашистською ордою.

Різдвяна благодійна акція приурочена до перемоги Збройних Сил України

 

   Ось і завершилась Різдвяна благодійна акція:  «Придбання дронів для ЗСУ». Акція організована членами церковного хору (в складі Марії та Ольги Надіївських, Марії Дидяк, Любов Фединяк, Івана Проців, НадіЇ Шимків, Мирослави Биляк, Надії Могитич, Ярослави Паламарчук) храму Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України, що в селі Княжолука на Долинщині Прикарпатського краю. Найменші благодійники села Боднар Аделіна Володимирівна – 6 років та Боднар Дем’ян Володимирович – 4 роки, група дівчат: Вікторія Кібель, Вікторія Ковердан, Юлія Пастух, Христина Титиш, Юлія Волковецька, Софія Винник; мешканці села, підприємці, а також мешканці села, які з причин російсько-української війни перебувають в країнах: Чехія,  Латвія, Італія, Португалія, Австрія, Бельгія.

         Загальна зібрана сума Різдвяняної акції становить 139 000 грн. На даний час за сприянням військового земляка Віталія Богдана, вирішується питання замовлення виготовити два БПЛА DJI MAYIC -3,  для  військової частини 2250 Західного Територіального Управління Національної Гвардії.

           Ваші добрі справи не залишаються не поміченими – вони як маяки світять військовим, які чекають допомоги. Ми упевнені, що цей приклад  показовий і для інших благодійників. Надаючи фінансову підтримку в цей нелегкий військовий час для придбання зброї, Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а даєте надію, що разом ми подолаємо всі труднощі російсько-української війни та наблизимо нашу Україну до перемоги .

          ЩИРО ДЯКУЄМО  ВСІМ ХТО  ДОЛУЧИВСЯ ДО НАШОЇ БЛАГОДІЙНОЇ АКЦІЇ ЗБОРУ КОШТІВ ДЛЯ ПРИДБАННЯ ДРОНІВ .

         БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ ЗАВЕРШЕНА.

З Днем народження

 

Засновники-ювіляри  народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Барви Прикарпаття» та члени  церковного хору храму Святої Мучениці Параскеви – Пятниці Православної Церкви України  села Княжолука, що на Прикарпатті, щиро вітають з Днем народження художнього керівника Дидяк Марію Ігорівну з Днем народження!.
Прийміть щирі й сердечні вітання від усього колективу.
Бажаємо Вам невичерпних творчих сил та натхнення на Вашій життєвій стежині!
Завдяки наполегливій, творчій праці, компетентності, високому професіоналізму Ви здобули шану та повагу серед колег нашого колективу так і в Україн. Притаманні Вам енергія, людяність, відданість справі є гідним прикладом для тих, хто поруч завжди з Вами.
Бажаємо Вам святкового настрою, міцного здоров’я, радості, миру й безмежного людського щастя!