Світла пам'ять протоієрея Михайла Довжанського

              

                      На вшанування   пам’яті покійного протоієрея Михайла Довжанського в день його  66 річниці   дня народження  на могилу  в сільському кладовищі села Княжолука, що на Прикарпатті,  прибули протоієрей  Йосиф Мельник  отець   храму села Надвіїв та  Іван Качур отець  храму села Вишків  Української Православної Церкви . Отець Йосиф та Іван  відслужили спільну панахиду за покійного протоієрея Михайла Довжанського.

                       Нехай Милосердний Господь упокоїть душу протоієрея Михайла Довжанського у своїх Небесних оселях. Вічна пам'ять про Вас отче.

…Я до Тебе завжди у потребі

І благаю Тебе знову й знову.

Я до  Бога Святого  Отця,

Щоб скрізь панувала любов золота….

Автор Іван Проців

66 річниця дня народження покійного пароха Довжанського панахида прот ...

66-річниця дня народження покійного пароха Михайла Довжанського

    

   Сьогодні виповнилася шістдесят  шоста річниця дня народження покійного  пароха  протоієрея Михайла Довжанського  храму Святої Мучениці Параскеви – П’ятниці Української Православної Церкви села Княжолука, що на Долинщині.  Пам'ять  про отця прибули вшанувати  вдова - їмость Ганна з дочкою Надією та онуком Святославом. Також до моголи  покійного отця  Михайла на сільське кладовище  прибули  члени церковного хору, працівники  культурного закладу села, віряни села та протоїєрей Ігор Дарвай з їмостю Лесею села Шевченково. Протоїєрей Ігор Дарвай  відслужив панахиду за покійного  в супроводі церковного хору.

      Важко прийняти втрату та повірити в те, що його  немає. Та біль душі часом то відпускає, то знову посилюється. Час триває і життя продовжується , а попереду все  нове і нове  життя. Покійного отця Михайла Довжанського згадуємо із почуттям світлого смутку.

Вдова

Віття на могилу  із каштана нахилилось,

Під ним вдова мати зажурилась,

В чорному вбранні скорбно тут молилась.

Стала вона  плакати й ридати,

Бо немає вже  отця у храмі   й тата в хаті.

Рік за роком проминають,

А про тата й отця не забувають ,

Рідні,  друзі   поминають.

Рідний  ти, наш тату, важко як  заходить  в хату

На портрет твій споглядає, серце душу крає,

І з тобою у  вісні  часто розмовляє

Плаче і сумує за опорою сімейною нудьгує.

Ні надії , ні підтримки , гіркі  сльози

Проливає без зупинки.

А син вдову потішає і тихенько промовляє:

-         Ти , матусю, часто просиш Бога

Повернути тата нам живого,

Але чудо не звершилось-

Тато у вічність відійшов ,

Ми з тобою  в двох лишились.

Автор Іван Проців

Розколяда 2020

Прекрасний день  Різдва  Христового - День Водохреща .

В цей   день до  сільського клубу села Княжолука прибули  молодші  групи художньої самодіяльності  під керівництвом педагога Надії  Довжанської   Княжолуцької ЗОШ І-ІІІ ст. та завідувача сільськиим клубом Марії Мальон , народний аматорський фольклорно-етногрфічний колектив «Барви Прикарпаття» під керівництвом художнього керівника Марії Дидяк.

   У виконанні  колективів звучали віншування , колядки та щадрівки.

Автор Іван Проців

Розколяда Княжолука 19 01 2020.

Освячення водиці на Водохреща Княжолука 2020 5

Освячення водиці на Водохреща Княжолука 2020 4

Освячення водиці на Водохреща Княжолука 2020 3

Освячення водиці на Водохреща Княжолука 2020 2

Освячення водиці на Водохреща Княжолука 2020 1

Спільне Водохрещення двох релігійних громад Української Православної Церкви та Греко - Католицької Церкви села Княжолука 2020

              Це свято розпочалося ще вчора, тобто другий Святий Вечір Різдва Христового, а сьогодні  день Водохрещення, або як називають  Йордан. Зранку в храмах розпочалося святкове Богослужінні, а після дві релігійні громади разом з священнослужителями протоієреєм Олегом Фесняком  та  отцем Ігорем Ліпчанським  зустрівшись в центрі села  Княжолука разом з процесіями вирушили  до річки Свіча на  освячення   водиці.

 Йдучи по вулиці  нас проводжали  заквітчані хрестики  на воротах  домогосподарств.  А на дворі. хоч і місяць січень та більш схожий на  пізній осінній день з приморозками . Так і сьогодні після недавньої відлиги, сходу сніжного покриву земля і дерева немов у скляному вбранні. Все заморожено і не рухоме в біло - сніжному відтінку. Та слід згадати, що  воно завжди так буває. Обов’язково в день Водохрещення насуваються холода.  Виходячи з процесіями  за околицю села, ми ще довго не бачили де закінчується колона парафіян, які брали участь в ході до освячення водиці  у річці Свіча.

 Прибувши  до річки, парафіян  зустрічав заквітчаний хрест на воді . Саме тут священнослужителі  у людному місці на березі річки Свіча у підніжжі гір Карпат і освятили воду. Освячена вода сьогодні  називається  Богоявленською і має однакову  цілющу силу так як і освячена  водиці в день другого Святого Вечора. Ця водиця зберігається протягом року , аж до  наступного  Водохреща. Присутні мали з собою заквітчані глечики і наповнювали їх Йорданською водою. Освячену воду  тут кожний споживав, мили обличчя , руки, а інші  купалися.  Її часто споживають при захворюванні, освячують  нею новобудови, храми тощо.  Після освячення водиці церковнослужителі привітали  всіх із Водохрещам.

Автор Іван Проців

Надвечір’я Богоявлення - «вечірня вода» храм с.в.м. Параскеви - П'ятниці УПЦ село Княжолука 18 01 2020

         

       Сьогодні  зранку в  день  другої Святої Вечері парафіяни  та протоієрей Олег Фесняк  храму Святої Велико-Мучениці Параскеви - П’ятниці Української Православної Церкви поспішали на ранішнє Богослужіння та освячення водиці  біля каплички. Вода освячена  в надвечір’я  Богоявлення - «вечірня вода» являється цілющою водою. 

Давним давно  парафіяни храму за традицією освячують водицю біля храму у заквітчаних банках.  Свяченою  водою пригощається вся  сім’я  господаря. Після  відвідують сільське кладовище де запалюють свічі  на могилах своїх рідних і близьких.  Окроплюється  житловий будинок  господаря з зовні та в середині. Тоді вся сім’я стає на коліна перед образами і молиться Богу. Помолившись господар сідає до столу і запрошує всіх присутніх в хаті. Так родина  збирається за Різдвяним столом. Саме  тоді починається Щедрий вечір. В цей вечір і діти і дорослі в своїх щадрівках та віншуваннях прославляю Христа.

Автор Іван Проців