Осіннє диво

 

Прохолодою на дворі вже несе,

То листопад  зиму нам несе,

Листя із дерев повідривало,

А калина, мов нічого не бувало.

 

Грона міцно й впевнено висять,

А птахи над нею скрізь кричать,

І  смереки із зеленим  віттям,

Наче королеви гомонять.

 

Все на дворі завмирає,

Яструб  в небі високо літає,

Здобич він собі шукає

І на землю миттю ген  сідає.