Роки так швидко промайнули,
Неначе сон, а ми
їх не забули,
І це були найкращі роки,
Коли студентами були.
Із курсу в курс
переходили,
Сім’єю
дружньою ми жили,
У будівельні всі в загони від’їздили,
Поки дипломні ми роботи захистили.
Та час розлуки панував,
Коли диплом у руки кожен взяв,
Роки студентські пригадав,
Як кожен з нас спеціалістом уже став.
Прощальний вечір відгуляли,
І по направленнях ми відбували,
Друг другу руки міцно жали,
Знання свої і досі в роботу покладали.
Іван Проців
Українські олігархи п’ють, гуляють,
За те, що владу в руках мають,
І за народ свій забувають,
Та на долю їхню не зважають.
То ж схаменися блудний сину,
Куди ведеш ти Україну,
Народ тобі так довіряв,
А ти здаєш їх москалям.
Та пам’ятай ти чортів сину,
Відповідатимеш за Україну,
За дочки, за синів і неньку,
За тата і маму рідненьку.
Чому по світу народ блукає?
Чому роботи в країні і досі немає?
Щоб прожити та діток кормити,
На чужині батьки прогинають спини.
Не поможуть тобі царювати,
Ні маєтки, а ні статки,
Будеш ти здихати й пропадати
За розбите Українське серце.
Автор Іван Проців
Бажаєм Вам святкової сьогодні днини,
Щоб очі сяяли у Вас
немов перлини.
В день прекрасних Ваших іменини
Тетяни рідні і
близькі,
Прекрасні Ви й чудові феї,
Немов чарівні наші орхідеї.
Добра всім я бажаю,
Років прожити Господа благаю
Як золотистого пшеничного урожаю.
Тут гостей пригощали лісовим чаєм та настойкою на шипшині та інших ягід , мачанкою, овечою бринзою, грибною юшкою, картопляними варениками з бринзою, картоплею з тушкованими грибами, домашнім хлібом та солодощами і т д. Було дуже смачно. Це і є самі апетитні бойківські страви. Вони дуже ситні і смачні і є традиційними. Не злічений перелік смачних традиційних бойківських страв, адже в кожній громаді є все щось своє і це є не перевершеним.
У бойківській хатині побуваєш,
Теплом ти душу зігріваєш,
Себе тут бойком почуваєш,
І серце полум’ям любові наповняєш.
І часу ти ніколи
тут не гай,
До бойківського краю поспішай,
Тут пісня лине про близький
І рідний серцю край.
Кругом Карпати й
розложисті смереки,
До сонця свої
верхівки потягнули,
А під горами гілля наклонили,
Неначе всіх до
себе запросили.
І давній поїзд тут гуде,
Туристів в Кут
Дубовий він везе,
По вузько колійному шосе ,
Тобі про все він донесе.
Сюди до бойків у Карпати поспішати,
Лісовий чай , домашні страви споживати,
На лижних спусках побувати,
Грибів і ягід скоштувати.
Зі святом
Водохреща всіх вітаю
Найкращих буднів
всім я
бажаю.
В достатках
завжди бути й проживати,
Смутку і горя
ніколи не знати.
Хай радість й
веселість наповнять ваші хати
Всім родинам багато років проживати.
В підніжжі гір Карпат на річці Свіча в прорубі
хрест льодяний , який сьогодні має цілющі властивості .
В цей день освячується вода
в річці отцем Олегом Фесняком . Саме
ця освячена вода
є своєрідним спасінням від різних недуг. Церемонія освячення води проводиться просто неба.
А поряд проруба височіє високий хрест та дві ялинки , які символізуються святість Йорданського Водохреща.
І день Святого Водохреща став,
Зцілення водам
він додав.
Вода свята всі
недуги скрізь долає,
Зло й нечисть з
грішних проганяє.
Свята вода усе в
цей день скропляє,
Господь у хату Вашу поспішає
Дорогу праведну
встеляє.
У святу Йорданську
нині днину
Я віншую всю українську родину.
Хай рід наш
славиться і правду має,
Хай буди завжди
так як кожен з нас бажає,
Йорданський час
ніколи не згасає,
Хай весь народ
святиться й веселиться
Як свята
Йорданська водиця.
Саме сьогодні 18 січня йде підготовка до святкування Хрещення Господнього, або «голодної куті». Святий вечір як на Різдво так і сьогодні індентичні тільки різні проходять дійства. Після завершення ранкової святочної служби Божої біля каплички парафіяни храму Святої Великомучениці Параскеви – П’ятниці ПЦУ в с. Княжолука разом з протоієреєм Олегом Фесняком провели освячення водиці, зробили обхід храму з процесією. А потім за місцевим обрядом відвідали своїх рідних, які відійшли у вічність . На могилах покійних запалили свічки та поклали різдвяні гостинці. На вечір всі віряни зібрались за родинним столом . Скрізь по околицях села звучать щедрівки.
Ось і грудень вже минає,
А зими і досі ще немає.
Осінь зиму не впускає,
Скрізь теплом і вітром повіває ,
Хмара темна в небі пропливає,
Замість снігу, дощ на землю поливає,
Час від часу сонце визирає
І долоні діткам зігріває.
Вже і січень наступає
А зими нема й немає.
Рік новий уже вступає,
На ялинках снігу все таки немає.
Святий Вечір у віконце позирає
Всіх вечеряти гукає.
Тут і ранок
прибігає,
Дзвін церковний
голосно лунає,
Про Різдво Христове сповіщає.
А зими нема й немає.
07.01.2021
… Коляда в оселях скрізь лунає,
Христа – Бога прославляє,
Україну неньку звеселяє. …
З давен
давно започатковано, що після святкової
літургії обов’язковим
є коляда церковного хору в резиденції священика, а так вже починається коляда
всіх вірян.
Тож так і сьогодні першого дня Різдва Христового ми зустрілися з колядками церковного хору храму Святої Великомучениці Параскеви – П’ятниці ПЦУ в резиденції священика Олега Фесняка, а після з сільським вертепом.
Церковний
хор за традицією як і в
попередні роки з своїми колядками
також побував у важко хворого
сина інваліда дитинства Володимира родини Довжанських покійного протоієрея Михайла Довжанського.
Це свято означає народження Христа у Вифлеємі. Саме Ісус Христос був посланий Богом задля спокутування гріхів та спасіння людства. Вже багато століть людство на землі береже і шанує ці Різдвяні традиції.
