Українські олігархи п’ють, гуляють,
За те, що владу в руках мають,
І за народ свій забувають,
Та на долю їхню не зважають.
То ж схаменися блудний сину,
Куди ведеш ти Україну,
Народ тобі так довіряв,
А ти здаєш їх москалям.
Та пам’ятай ти чортів сину,
Відповідатимеш за Україну,
За дочки, за синів і неньку,
За тата і маму рідненьку.
Чому по світу народ блукає?
Чому роботи в країні і досі немає?
Щоб прожити та діток кормити,
На чужині батьки прогинають спини.
Не поможуть тобі царювати,
Ні маєтки, а ні статки,
Будеш ти здихати й пропадати
За розбите Українське серце.
Автор Іван Проців
Немає коментарів:
Дописати коментар