Мій сину

У матері очі

Сльози заливають ,

Сина із Донецька

Вбитого відправляють.

О, мій сину,

Любий сину,

Ти загинув за Україну.

І покинув сину ,

Ти нашу родину.

Батька, матір,

Дочку, сина і дружину.

Чому ж так швидко,

Рідний тату,

Ти покинув нашу хату?

Тебе друзі проводжають ,

По обабіч свічечки палають,

Прапори Державні

Приспускають ,

Стрічки чорні нависають.

Звуки скрізь лунають –

Герої не вмирають !!!

Твою домовину

Доправляють на батьківщину.

Яке ж важке горе

В хату приступило

І дітей посиротило.

Скільки ж дітей

Сиротами стане,

Поки на Україні

Ворога не стане.

Скільки сліз

Уже пролито,

Щоби ворога спинити.

Брати, сестри, поспішайте!

Агресора на Україні

Зупиняйте !

Вірш присвячений

Ігорю Денисіву учаснику АТО,

який загинув 01.02.2015 року\

07.02.2015 автор Іван Проців

ISBN 978-617-7496-40-2