Встань сину

 

Рідний сину, чом лежиш у домовині,

Чи  то сину, є моя провина,

Що прийшла у нашу хату,

Біда чорна й посмутила всю твою родину.

 

Важко нам забути сину  ту годину,

Як поїхав захищати рідну серцю Україну,

Бо глузують руські ублюдки  й нині,

Що сиділи в норах по всій Україні.

 

Час жорстокий і злиденний влада тут будує,

Всіх  Героїв , їх рідних в Україні  часто ігнорує.

Життя своє ви віддали , щоб ми  в мирі проживали,

Щоб  біда і горе повз нас проповзали.

 

Та я твердо  вірю сину  , що любив ти Батьківщину,

Що час правди  в Україні   швидко настане,

Коли москаль перед  всіма нами,

На коліна перед Божим  судом стане.