Життя не вічне

 

Бог душу твою з землею розлучає ,

Він про статки твої земні  не питає,

І  брати  майно  з собою  не дозволяє,

Там  надбаному злу місця   немає.

 

Земля твоє лиш тіло забирає,

Твої  гріхи наземні всі лишає,

Тобою  нажите у порох все стирає,

Твоєму злу  прощення  уже  немає.

 

Земне життя старайся  так  прожити,

Щоб добре  славо після себе залишити,

І місця  ненависті тут не мати,

Бо час  прийде за все  відповідати.

 

Старайся  час відведений  так жити,

Щоби  нащадкам впевнено  служити,

Тримайся віри, добра і правди,

 Щоб не лишилось   сорому і кривди.

 

Герой не той, що  править, кривдить і гуляє,

В гріхах живе і долю в  інших забирає,

А той що з чистою душею,

На той світ йде і легко помирає.

 

 

Це  кожен з нас повинен знати,

Що час завжди прийде розплати,

Може не вам,  то ваші діти,

В гріхах повік будуть сидіти.

 

Твоє життя неначе дерево у полі,

Плоди давало і завмирало,

Весною знову зацвітало,

З роками висохло і назавжди  пропало.