Три десятки років промайнули,
Незалежність Україні як
здобули,
І московський шлейф
стягнули,
Щоб сюди дорогу на завжди забули.
Де колись московія порядки встановляла,
Мову рідну, українську плюндрувала,
І русизму в школах всіх навчала,
Щоб історія
України назавжди пропала.
Важко нечесть ту долати,
Щоб країну вільну
будувати,
Їх агенти й досі
дошкуляють,
Україну і Закони зневажають.
Судді й прокурори череваті,
Взятки беруть сволочі прокляті,
Продають і все купляють ,
В тюрми злісних не
пакують.
Українська влада - то нездара,
На горбах народу виростала,
В злидні люд весь завели,
І велике крадівництво почали.
До тюрми лишень
саджають,
Тих, які грошей не мають.
Скрізь бандитська
саранча,
Творить в регіонах
чудеса.
На народ давно
вже чхають,
На пагонах зірочки
в них сяють.
Пика в них як диня розбухає
В штани заднє
місце не влізає.
Українці терпеливо споглядають,
Як чорти наземні управляють,
І народ весь в
дурні пошивають,
На все ціни як гриби зростають.
Поки мільйонери казни наповняють,
Українці їм гостинці укладають,
Щоб з країни назавжди
пішли,
І тягар з собою весь взяли.
Немає коментарів:
Дописати коментар