Символ української душі ,
Кущ калини у моїм дворі,
В неї гілки
нависають,
Грона ягід прикрашають.
Сонячні проміння золоті,
Ярко світять на калиновім кущі,
Наче човники в польоті,
То намиста всі дівочі.
Скрізь листочки в колориті,
Калинові грона, ними оповиті,
Щастя й долю простягають,
Українське серце
вберігає.
2021
Сьогодні для мешканців територіальної громади села Княжолука Долинської ОТГ надзвичайно важливий святковий осінній день.
В цей день 21
вересня парафіяни храму Святої
Великомучениці Параскеви – П’ятниці
Православної Церкви України спільно з протоієреєм Олегом Фесняком
відслужили велике церковне свято –
Різдва Пресвятої Богородиці. Це свято з
давна наші предки називають святом врожаю та Другою Пречистою. За нашими українськими традиціями Різдво Пресвятої
Богородиці належить до жіночого свята. Жінка , яка є матір’ю та продовжувачкою роду.
Після
закінчення святкового Богослужіння
парафіяни відвідали благодійну ярмарку
учнів Княжолуцького ліцею.
Це справжня осіння ярмарка. Тут можна було придбати
різні смаколики, солодощі та фрукти. Виручені кошти учні повернуть на підтримку
дітей з інвалідністю.
Проведені педагогами ліцею такі благодійні
ярмарки , стають поштовхом нашої
учнівської молоді в пробудженні в них байдужості та черствості до проблем знедолених , людей похилого віку,
до біди ближнього, що стається поруч.
Ця благодійність є дуже важливим фактором у вихованні нашого підростаючого покоління. Саме це і породжує в них доброту і чесність, чуйність і доброзичливість, тактовність та милосердя. В проведенні таких заходів, діти вже розвивають свою особистість та відповідальність, ставлення до себе та оточуючих.
Пора осіння вже кружляє,
З дерев листочки де не де скидає,
І в травах коник -
стрибунець співає,
Про осіннє диво сповіщає.
З легка холодний вітер продуває
І на деревах гілками гойдає,
Неначе ручками махає,
В обійми осінь все згортає.
Неподалік береза наче панна
В оксамитовому вбранні,
На берегах малинових доріг
Стоїть у спогадах
покинутих обійсть.
Які з давна поміж дерев тут виглядають
І про повернення життя сюди чекають.
Колись тут предки наші виростали,
Хутір Малинів обживали.
