Пора осіння вже кружляє,
З дерев листочки де не де скидає,
І в травах коник -
стрибунець співає,
Про осіннє диво сповіщає.
З легка холодний вітер продуває
І на деревах гілками гойдає,
Неначе ручками махає,
В обійми осінь все згортає.
Неподалік береза наче панна
В оксамитовому вбранні,
На берегах малинових доріг
Стоїть у спогадах
покинутих обійсть.
Які з давна поміж дерев тут виглядають
І про повернення життя сюди чекають.
Колись тут предки наші виростали,
Хутір Малинів обживали.
Немає коментарів:
Дописати коментар