На річці Свіча

 

Вода по річці  пропливає,

Листочки із минулого   гортає,

З собою  все несе і не вертає,

Тільки сліди історії лишає.

 

Проміння сонця  на воді,

Неначе іскри у вогні,

Аж  очі сліпить й затуляє,

У течії води згасає.

 

Вода хлюпоче в береги

І хвилі піднімає до гори,

Та   шепче тихо з далека,

Століттями історії пройшла.

 

Своїх завжди я рятувала,

Від ворогів та нелюдів оберігала,

Завжди з  собою  я  їх  брала,

І  в Україну більше не вертала.

 

До себе радо всіх приймаю,

Любов і радість з кожним  розділяю.

Я  біль  і тугу забираю,

Цілющою водою напуваю.