Стоїть одненька в полі,
Заховавши гіркі й тяжкі долі,
То калина червоніє,
Ніжно материнське серце гріє.
Кущі й трави почорніли,
Із дерев листочки облетіли,
А вона стоїть й чекає,
Синів і дочок України вберігає.
Голівоньки нахилила,
Серця їхні соком напоїла,
Сили українцям
всім додала,
Щоб міцною Україна
стала.
В зиму калинові грона
червоніють,
Московити з дуру шаленіють.
Українська міць і сила
виростає,
Пісня про Бандеру скрізь лунає.
Вона гілля свої розпустила,
Україну неньку ними
вкрила,
Світу тайну всю відкрила,
Україна вічна і щаслива.
Немає коментарів:
Дописати коментар