На межі калина

 

Всім припала до душі ,

Калина в мене на межі,

І весною, і зимою

Всіх приваблює  красою.

 

Весною завжди  зеленіє,

Білим цвітом всіх леліє,

Пахощі приємні на весні,

Гостям рада, всій землі.

 

Чари свої вона має,

Мир і злагоду  тримає,

Україну цим пишає

І народ  її оберігає.

 

Ось зима уже прийшла,

І на неї  білу шубу натягла,

Личка в неї червоніють,

Сонця промені їх гріють.

 

Ген над нею вже  кружляє

В небесах   пташина зграя,

Пісня стоголоса  скрізь лунає,

Як пташина зграя прилітає.