Ти народився, Божий хрест прийняв,
Грудьми у матері себе ти напував ,
Щоб сили набирав , на ніжки свої став.
Із пелюшок вже
ніжки виростали
І по землі пробігтись поспішали.
Яке це диво, навколо Божий світ
І вже дитинство пробігає.
З садочка в школу поспішає,
Причастя перше вже приймає,
І вперше шкільний
дзвоник зустрічає.
А роки так миттю пробігали,
В школі перші і
останні дзвоники,
Щорічно дзвінко там
лунали,
До випускного в школі,
Чомусь вже
швидко поспішали.
Роки , як хвилі на воді,
Біжать у рідному човні,
Усе земне з собою забирають
І на землі у пам’яті лишають,
Коли тебе із нею розлучають.
Немає коментарів:
Дописати коментар