З такою ініціативою звернулися члени народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Барви Прикарпаття» до старости Княжолуцької територіальної громади Долинської ОТГ Галини Лужної. Вона погодилась і прийняла пропозицію. Різдвяні дні. Неділя. Разом з багажем зібраних колядок, віншівок та різдвяними солодощами, вони прибули до селища Вигода в стаціонарне відділення для постійного та тимчасового проживання територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. По дорозі , кожен із членів колективу Ганна Проців, Ярослава Паламарова, Мирослава Беляк, Ганна Мельникович, Марія Надіївська, Тетяна Вецьків, Надія Шимків, Іван Проців, Григорій Сич ділився спогадами минулого. Адже колектив, в далекому минулому , ще в 2009 році побував вперше в цьому відділенні. Враження були сумні і болісні. Адже з того часу по даний час із кожним роком там приходять все нові і нові обличчя. Також багато із них пішли у вічність. За офіційними даними, кожна п’ята людина похилого віку є самотньою. Серед них значна частина людей, що перетнула позначку сімдесят років і не можуть самостійно піклуватися про себе. Всі вони потребують захисту.
За звичаєм, колектив з початку колядував під вікнами відділення , а після
зібравшись в коридорах приміщення при відкритих дверях до тимчасово проживаючих
колядували та віншували. За сьогоднішнім становищем, частина з них стояли в
коридорі сусідньому і підтримували колядників. Де в кого було видно на обличчі
сльози радості . Саме це і радувало колядників. Інші радо дякували та вітали з
Різдвяними святами. Та біль стискала груди за тих, хто не слухає колядок, сумує
і страдає, будучи прикованим недугою до
ліжка. Серед них, наш земляк Василь Олександрович Романишин. Боляче. Не
передати словами. Важке дитинство. Сім’я. А
сьогодні страшна недуга та самотність.
Задаєшся., чому так? Чому така
несправедливість?
Після колядок
в стаціонарному відділенні для постійного
та тимчасового проживання
територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких
непрацездатних громадян, кожному з присутніх хочеться розчулити зачерствілі серця всіх тих , яких
близькі і рідні сьогодні перебувають в
таких закладах.
Члени колективу щиро дякують хто долучився та у забезпеченні транспортом Галині Лужній та Валентину Проціву.
Немає коментарів:
Дописати коментар