Моя земля

Нескорена  українська земля,

Скільки страждань і горя,

Ти перенесла,

Невільною  століттями,

У рашистського ярма.

 

Не слід про це мовчати,

Весь світ повинен знати,

Скільки синів і дочок,

Ти втрачаєш,

В обійми їх до себе забираєш.

 

Героїв  подвиги ти величаєш,

Архіви ними заповняєш,

Із пам’яті людської ,

Ніколи  їх не витираєш,

На вічність всіх благословляєш.

 

Через вогонь і пекло ти ідеш

І через темряви тунелі,

В двобій вступаєш  ти з руснею

І твердо впевнена в собі,

Що перемога в переді.