Рік тому

 

Над ранок українці  в сні і ще бували,

Як москалі Україну  бомбами вкривали,

Все нищили, вбивали й гвалтували

І танками поперед себе,

Все  із землею порівняли.

 

Людей в полони стали брати,

Води, тепла і їжі позбавляти.

Так звані фільтри проводили,

Потім в катівні заводили

І там до смерті їх забили.

 

Маскаль нечестивий, загарбник і кат,

З почуттям кровопивці і вбивці,

До хат українських прийшли,

Майно все забрати ,

Убити І гнид  своїх  завезти.

 

Та ви московськії кати,

Біль, горе, крик і сльози принесли,

Які повік будуть лунати,

Щоб вам катам, завжди    загадати,

Як  геноцид  Україні будувати.

 

Війни  сторінки  я гортаю

І всі  жахіття розглядаю,

Катів рашистів проклинаю,

Аж часом мову забирає,

Війна і досі ще триває.