Михайло Ількович Яциняк народився 19.11.1962 року в селі Княжолука Долинського району
Івано-Франківської області в багатодітній сім’ї: батько Яциняк Ілько Миколайович 17.02.1923 р.н. , мати Яциняк Олена Іванівна 21.12.1925 р. н. , сестра Анастасія
(Голуб) 04.11.1954 р. н. , брати Василь
30.05.1952 р.н., Микола 06.04.1958 р.
н., Володимир 26.04.1960 р.н. Навчався і закінчив Княжолуцьку загально – освітню школу І-ІІІ
ст. Одночасно навчався музики в Долинській музичній школі. Михайло зростав в сім’ї музикантів : батько Ілько – скрипаль,
старший брат Василь – акордеоніст. У вільний час сім’я часто збиралася
в своїй хаті де відчутно було звуки
народних українських пісень різних жанрів. А також вони грали і співали де
збирались багато людей на весіллях, сільському клубу та інших масових заходах. Вони і були творцями бойківських
коломийок , історичних пісень, які заборонялись
тодішньою радянською владою, що
відображали найважливіші події життя
українців . Михайло , як музикант, формувався з дитинства в батьківській хаті
та стінах сільської школи, маючи природні здібності та батьківську вдачу. Адже
, саме батьки виплекали любов його до
музики.
Після закінчення навчання в місцевій школі Михайло вступає на навчання до Львівського музичного
училища . З 1986 року по 1991 рік
продовжував навчатися і закінчив Krushelnycka musical school
Здобувши музичну освіту Михайло працює у
Національна оперета України / National Operetta of Ukraine/.
Одночасно вивчав хорове диригування у National
Music Academy of Ukraine - Kyiv Conservatory
Сьогодні працює в Національному Заслуженому Академічному Українському народному хорі імені Г. Верьовки.
Сім’я Яциняків з якої і походить Михайло,
назавжди залишились відомими музикантами
не тільки в пам’яті односельчан , а і в інших державах світу. Слід згадати його старшого
брата Василя, сьогодні відомого , який досягнув висот почесного звання «Народний
артист України» та призначення професором Львівського національного
університету імені Івана Франка.
Заглянемо до
батьківської хати родини Яциняків. Коли сини зробили свій вибір, вступити до
музичного училища міста Львова на
навчання, батьки проводжали їх з рідної хати та тепло і щири благословили
здобути освіту і мати свій здобутий хліб. З роками діти виростали, а батьки
старіли і радувалися своїм життям та дорослими дітьми. Часто сини і дочка
відвідували та приїжджали до батьків .
Будучи разом з батьками, кожен з них старався порадувати батьків своїми
досягненнями. Вони збудували свої сім’ї та продовжили рід батьків. Радували дідуся і
бабусю онуками. Поважний вік та хвороба забрали життя матері Яциняків. Одинокість та туга за дружиною значно
ускладнили життя батька. І через пару років помирає батько Ілько Яциняк.
Батьківська
хата неподалік центру села. Вона в охайному стані та прибрана. Це свідчення про
те, що діти за батьківську хату пам’ятають. Хата світлого кольору милується на фоні гір Карпат. Однак в хаті вже тихо і
затишно. А коли ти тут рядом , згадуєш і радієш за своїх сьогодні знаних
і відомих світу музикантів Василя
та Михайла Яциняків. Біля хати весною
,завжди цвітуть сади, а в осені красують
чудові та смачні плоди яблук та груш.
За час, коли
зростала родина Яциняків, зростало рідне село Княжолука. Більшість сільських вулиць
покрито асфальтованим покриттям , а повз центральної вулиці Шевченка збудовано шість автобусних зупинок, які облаштовано
площадками з бруківки . Вночі, неймовірне явище, коли одночасно освічуються
сімдесят п’ять вулиць .Кабельні лінії немов павутиння поміж будинки надають
мешканцям села інтернет послуги. Поруч з батьківською хатою Яциняків, красується
нова багатоповерхівка ЗОШ – І-ІІІ ст.. За
кошти сільської громади збудовано новий
храм УГКЦ Дмитрія та постійно громада оновлює храм ПЦУ святої мучениці Параскеви-П’ятниці.
Небайдужість громади до незалежності України та кровавих подій про її стійкість
, в центрі села встановлено пам’ятний
знак Небесної сотні. Місцевий орган подбав про відкриття дитячого садочку. Сьогодні,
село одне з найбільших сіл Долинської ОТГ в якому проживає понад трьох тисяч населення.
Нещодавно
Михайло Яциняк з концертною програмою
разом з Національним Заслуженим
Академічним Українським народним
хором імені Г. Верьовки
побували Вісбадені та Жиневі
Сільська громада радіє за своїх відомих вчених, які зростали в стінах сільської школи . Серед них медичні хірурги, військовий лікар, народні художники України, зав кафедри та викладачі вишів. Вчителі шкіл, народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Барви Прикарпаття», медики, учасники та Герої ЗСУ, публіцист та краєзнавець, автори власних книг, народні артисти України, священнослужителі, доцент кафедри інформаційних технологій . кандидат фізико-матиматичних наук . Всі вони гордість сільської громади.
Немає коментарів:
Дописати коментар