Ворог в рясах

 Велике горе і біда, коли прийшла війна,

Та серце з болю, аж палає,

Як хтось  рашистам  в цьому потурає,

І ворога в тилу українцям насаджає.

 

Попи московські ряси розпустили,

Під ними зброю в Україну завозили,

І кагебістів в ряси  одягали,

І в себе  їх, святими  називали.

 

В  храмах московської патріархії,

По всій Україні служать літургії,

З Москви «кирилу» величають,

Народ український унижають.

 

Попи на Слава Україні! Скаженіють,

Всю злобу з себе виливають,

І ноги й руки до військових розпускають,

Безкарність влади відчувають.

 

Та знайте ви попи -кацапи,

Вам місця в Україні вже не мати,

Столітній час прийшов відплати,

Народ України  всіх вас буде гнати.

 

 

Ви смерть і горе принесли,

Не відмитись вам за скоєні гріхи,

Які роками  тут  несли,

За це -закритий шлях, до України, на віки.

Цей вірш присвячений  військовому Артуру Ананьєву. Який під час бойових дій отримав контузію та черепно-мозкову травму.

 02.04.2023 року в м. Хмельницький попи УПЦ московського патріархату побили його за те, що в храмі він задав питання: «Скільки людей ще має загинути, щоб ви перестали ходити в московський патріархат». Після чого на нього накинулись попи , а віряни стояли і спостерігали. Поліція також  стала на захист попів.