Авторський вірш
присвячений посмертно воїну Збройних Сил України Роману Ярославовичу
Гринчишин 12.05.1995-15.11.2023
В останнє воїн ступає до бою
І вмить ворожу зграю укладає,
Тверду мужність проявляє,
Впевнено народ і Україну захищає,
За долю неньки помирає.
Мати Світлана за сином ридає,
Аж земля під ногами здригає,
Фото кровинки до серця стуляє,
Сина Романа Гринчишин,
В живих вже не має.
Несамовито голосить й благає,
За що смуток родину вкриває,
Російсько – українська війна
На завжди сина у неї забрала,
Гіркими сльозами її омивала.
Плаче мати і рідна земля,
Воїна скінчилось
життя,
У вічність війна його
забирає,
І пам'ять назавжди
про нього лишає
Мужності свічка його не згасає.
Слава вічна Романе тобі!
Страждання і біль
залишаєш,
В дорогу вічності ступаєш,
Історію війни,
У пам'ять поколінь Ти залишаєш.
Немає коментарів:
Дописати коментар