Вже сто років пробігає,
Україна, вже
Різдво своє вертає,
З під московії
звільняє,
Страв пісних заготовляє,
Рід український, за столом збирає.
У дверях господар,
Дідуха тримає,
Із Різдвом Хрестовим,
Всю свою родину,
Щиро він витає.
Щоб пшениця колосила
І земля родила,
Щоб війна скінчилась
Й не гули гармати
Щоби дітки могли міцно спати.
Рід покійний теж згадали
На могили рідним
Кутю смачну укладали
Поряд з нею
Лампадки палали.
Разом в хаті на коліна стали
І молитву Богу щиру
В голос промовляли,
Що Різдво Хрестове,
З своїм родом зустрічали.
На стіл хліба два поклали,
Щоби голоду не знали,
За часник подбали,
По кутах його уклали,
Щоб здоров’я міцне мали.
Під столом солому устелили,
Щоби в мирі жили,
Щоби птиця й скот водились,
Щоби рід множився,
Бід не знав і веселився.
Дідуха у хаті, у кут уложили,
Свічку на столі, біля хліба запалили
І до столу разом вечеряти сіли.
Батьки перші, кутю споживають,
А за ними, діти починають.
Страв дванадцять,
На стіл пісних
наложили,
А до цього, у пості всі були,
Щоб Різдво Хрестове
Родом українським стріли.
Немає коментарів:
Дописати коментар