Ракетний терор

 

Тишина нічна тривала,

Як біду московія наслала,

Харків місто обстріляла,

І терор ракетний,

По житлу завдала.

 

Масово будинки підривали,

У диму й вогні вони палали.

Крик душі від болю,

Серця людські розривали,

Від біди рашистської навали.

 

Батьки з дітьми,

У вогні згорали,

Інші, на руках батьківських,

Міцно їх обняли,

З тяжким болем помирали.

 

Тобі кате, Харків не злякати,

Волю їхню не зламати,

Бо готові харківчани,

Життя у бою віддати

Щоби відсіч окупантам дати.