23.08.1958-15.02.2024
Ганн Довжанська (Терлецька)
23.08.1958 р.н.,народилася в багатодітній сім’ї в с. Козари Рогатинського району
Івано-Франківської області, в сім’ї священника Михайла Терлецького.
22 липня 1976 року Ганна
одружується з Довжанським Михайлом Івановичем. На той час не зважаючи на переслідування
священнослужителів, Михайло Довжанський готувався до вступу в духовну семінарію.
Важкі часи переживали студенти, які за покликом (переслідування їх та їхніх родин.
На той час
саме отець Степан був настоятелем храму села Вербилівці Рогатинського району, і
давав шлюб при одруженні Михайлу Довжанському та Ганні Терлецькій.
Михайло вступив на навчання в Ленінградську духовну семінарію. Після одруження
Ганна Терлецька проживала в батьків Михайла Довжанського в с. Лолин,
Долинського району, Івано-Франківської області. А згодом правоохоронні органи
почали переслідувати вже Ганну і вона змушена була змінити своє місце проживання і
повернулася в родину Терлецьких.
26.03.1978 року в сім’ї Довжанських народився син Володимир.
Сім’я була повна і щаслива. Однак матеріальне та фінансове забезпечення було
дуже низьким та нестерпним. Та родина не падала духом, бо була щаслива. Але
радісні дні раптом обірвалися. Сина Володимира спіткало важке захворювання.
Після довгих років лікування Володимир так і не зміг стати на ноги. Це і був
найвищий біль родини. Але попри все отець Михайло продовжував навчатися в
Ленінградській духовній семінарії — не зламався. Він залишався
священонслужителем, люблячим батьком та сім’янином. В часи навчання Михайла
Довжанського в духовній семінарії правоохоронні органи надто прискіпливо
ставились до родини Довжанських. Переслідувалась не тільки родина, а й місцевий
орган — Лолинська сільська рада та адміністрація місця його роботи, тобто
Вигодський лісокомбінат
Студент Ленінградської духовної семінарії
Михайла Довжанського двічі з місця навчання викликали лікарі, через
прогресування хвороби сина Володимира.
06.11.1979 року видано ПОСВІДЧЕННЯ за № 901/23
священнику Михайлу Довжанському — вихованцю 3-го класу Ленінградської Духовної
Семінарії про те, що він рукоприкладений єпископом Тихвінським МЕЛІТОНОМ,
Вікарієм Ленінградської Єпархії Московського Патріархату,
21.10.1979 року за Божою Літургією у Свято —
Троїцькому Соборі Олександро — Невської Лаври Ленінграда. В 1980 році за
потребою священників керуючого Івано-Франківською Єпархією Архієписком Йосифом
Саврашем Михайло Довжанський був направлений священнослужителем до
Івано-Франківської Єпархії. І далі за направленням Івано-Франківської Єпархії
був направлений на парафію села Витвиця, Слобода Болехівська з обслуговуванням
села Розточки, Долинського району, Івано-Франківської області.
23.02.1982 року родина Довжанських поповнилась
новонародженим членом сім’ї — дочкою Надійкою. Отець Михайло разом з дружиною
Ганною були дуже радісними і щасливими з народженням доньки. Вони нею пишалися.
Майже все своє життя отець присвятив навчанню та вихованню своїх дітей.
07.12.1987 рік.
Михайло Довжанський настоятель храму Святої великомучениці Параскеви П’ятниці храму села
Княжолука, Долинського району, Івано-Франківської області. Ганна разом з
сімєю преїхали до резеденції храму.
В 2003 році дочка Надія здобула вищу освіту педагога —
філолога. Після — стала працювати педагогом Княжолуцької загальноосвітньої
школи І-ІІІ ст. В 2001 році дочка Надія одружилася з Василем Маслієм — студент
Івано-Франківської духовної семінарії.
2002 рік для Ганни та отця Михайла був найважливішим роком життя — народився онук
Святослав. Для них
була найкраща потіха в житті. Вони ним жили і раділи.
16.04.2017 року,
Імость Ганна стала вдовою. У
вічність відійшов отець протоієрей Михайло Довжанський.
2019 рік. Щастю
не було меж. Ганна раділа своєму онукові Святославу, який продовжив рід
священиків прадідуся отця протоієрея Михайла Терлецького, дідуся протоієрея
Михайла Довжанського та батька отця протоієрея Василя Маслія, навчаючись в
духовній семінарії.
Цього ж року
Ганна подбала про встановлення на кладовищі пам’ятника на могилі отця Михайла.
2020 рік.
Щасливі дні Ганни поповнює авторська книга Івана Проціва «Духовний шлях
протоієрея Михайла Довжанського».
Ганна Довжанська
провела більшу частину свого життя в селі Княжолука ,яке має чудовий краєвид у Прикарпатському краю.
Обабіч центральної дороги та бокових доріг села сучасні та давні доглянуті
житлові будинки, які потопають у красі дивовижних садів: яблунь, груш, слив,
вишень, які щедро плодоносять для мешканців села. Мальовничі гори цього краю з
квітучими полянами та стрімкими схилами, вкриті густими зеленими смереками та
буковими лісами, зі швидкою течією річки Свіча, яка протікає в підніжжі гір,
своєю культурою та гостинністю жителів села робить більш привабливим цей регіон
Долинщини.
15.02.2024 року із глибоким смутком і почуттям жалю й
скорботи парафіяни сприйняли вістку про спільну втрату — смерть імості
Ганни Довжанської. Ця
втрата є
не лише для близьких і рідних, а й для всіх вірян та священнослужителів
Прикарпаття.
Залишила імость Ганна у смутку дочку Надію, сина Володимира, онука Святослава. Пам’ять про імость Ганну Довжанську вічно житиме в серцях рідних, друзів та всіх тих, кому близька її доля.
Немає коментарів:
Дописати коментар