До поки билось серце

  

    Військовий, Надіївський Зеновій Михайлович народився 25.05.1974 року на Прикарпатті в селі Княжолука Долинського району Івано-Франківської області, сьогоднішнього Княжолуцького старостинського округу Долинської ОТГ Калуського району Івано-Франківської області. Проживав спільно з батьками: мамою Ганною, батьком Михайлом, сестрою Галиною, братом Юрієм Надіївськими. Початкову освіту, по шостий клас, Зеновій здобував в Долинській середній школі №6. 1987 рік. Він продовжив навчання в Княжолуцькій середній загальноосвітній школі і здобув не повну середню освіту. В 1989 році Зеновій продовжив навчання у Міжгірському радіотехнічному вузі. В 1992 році був призваний на службу до Української Армії. 

         Він проживав в щасливій та радісній сім’ї з дружиною Тамарою, дочкою Юлією 1992 р.н. та сином Артемом 1996 р.н.  В 2014 році він учасник АТО і дає гідну відсіч  окупантам – московитам на окупованих територіях  східного регіону України Донецької та Луганської областей. 2022 рік. На дворі квітень місяць. Період повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. За плечами Зеновія, певний вишкіл на службі в національній гвардії Української Армії та участь в зоні АТО для того, щоб брати безпосередню участь в зоні бойових дій російсько-української війни. Він знову поповнює ряди Збройних Сил України. Зеновій  старший солдат третього взводу, шостої роти, другого механізованого батальйону. Окупаційна російсько-українська війна виснажує стан здоров’я  Зеновія. 04.06.2024 року у військового службовця Зеновія, перестало битись серце. Він помирає. Він помирає за незалежну України , за долю українського народу, жертвуючи своїм найдорожчим – життям, залишаючи  сиротами свою родину. Сьогодні кожен українець схиляє голову в глибокій скорботі перед  його відважністю, стійкістю та патріотизмом захисника України. Слава Україні!. Героям Слава!