Через століття

     

             На порозі сто років, а про них пам’ятають і згадують. Так, це про тих дівчат,  які відвідували школу вишивання в 1929 році. Вони народилися і виростали в підніжжі гір Карпат, села Княжолука що на Долинщині. Сьогодні комусь вони бабусі, а комусь прабабусі. Але ми щасливі і раді за них, що ми можемо втішатися нашими україночками, згадуючи про них, які  були в нас справжні майстрині - вишивальниці. Свої здібності і вміння вишивання, вони передали своєму майбутньому поколінню, яке і досі втілює витвори майстринь в життя.Серед них впізнані :

-         в першому ряду друга з ліва Фединяк Ганна Василівна – 1920р.н.; друга з права Шимків Марія Прокопівна – 1920 р.н.; третя з права Кальмук (Пирин по чоловіку) Розалія Миронівна – 1914 року народження (більше про неї в книзі автора Івана Проціва «Слідами протистояння»);

- в другому ряду  четверта з ліва Мазуркевич (Ковшак) Олена Василівна – 11.03.1922 р.н.; третя з ліва Кібель Марія Миколаївна (Бойків по чоловіку) -1923 р.н.; друга з ліва  Козак Анастасія Іванівна-11.04.1915р.н.                   ;
-         в третьому ряду перша з права Мальон Параскевія Михайлівна-06.03.1915р.н.; шоста з ліва Грибович Олена Паньківна – 18.10.1925р.н..
1928-1931 р.р. - це період масових репресій московитами народу України: примусова колективізація; розкуркулювання; знищення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ); період у справі Спілки визволення України (СВУ). Важка доля випала нашим пращурам. Сотні тисяч сімей в тому числі і села Княжолука москалями вивезено до Сибіру та Північ на «спецпоселення». Від хворіб, голоду і холоду  загинуло дуже багато дітей. Першою жертвою репресій стало селянство. Тисячами жертв стала вся інтелігенція, духовенство і всі інші ланки, які чинили супротив сталінській репресивній машині.  Попри всі негаразди, народна творчість, була глибоко закорінена в душах кожного українця. Вона завжди продовжує відбиватися  у рідній культурі та традиціях і залишатися невичерпним джерелом для українських митців. Серед них і вид , який залишається не вичерпним джерелом українських митців Прикарпатського краю – вишивання. Можливо глядачам на фотографії, вдасться впізнати  своїх рідних і близьких.