Чому життя твоє у
тумані,
В літа твої так ранні,
Тягар несеш ти у
душі,
З розбитим серцем на путі.
Сонце раннє не стрічаєш,
І сльозами очі умиваєш,
У молитвах Божих поринаєш,
Просьби Богу посилаєш.
Сина мого захисти,
Поверни його живим з війни.
Сонцем був мого життя,
Поки не прийшла війна.
Десять років вже минає,
Та війна рашистська не зникає,
Ворог жертв нових шукає,
В Україну зброю й військо відправляє.
Гинуть діти, і дорослі і малі,
В російсько-українській війні.
Там, де руки прикладають москалі,
Скрізь руїни на землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар