Так часом хочеться кричати,
Коли закінчиться війна проклята,
Яка всіх смутком, й горем охопила,
І лиш стареньких, вдома залишила.
Сини й брати, до війська всі пішли,
Від мокшів, землі свої очищати,
Україну рідну захищати,
А дочки посвіту пішли, копійку заробляти,
Щоб діток своїх годувати.
А інші сім’ями зібрались,
Що без нічого залишились,
В країни світу поспішають,
Собі, в них прихистку шукають,
І так, життя своє і дітям зберігають.
Немає коментарів:
Дописати коментар