Свято кожного українця.

      В селі Княжолуки   вже стало традицією, що у  День незалежності  більшість  прихожан  вдягають вишиті сорочки  , тому зранку село оживає   вишуканими  різнобарвними  кольорами вишитих сорочок  із закодованими  прадавніми  символами на  мир  і спокій на землі. Вони прийшли до могили Січових  Стрільців та пам’ятного  знаку Небесної Сотні, щоб  віддати  данину  поваги  тим, хто  із зброєю в руках  здобував  незалежність   України  та згадати тих, хто сьогодні твердо стоїть на сторожі захисту кордонів України.

         Сьогодні Україна  відзначає  27-у річницю   Незалежності .

         Отці Олег Фесняк та Ярослав Савка  храмів Святої Мучениці Параскеви -П’ятниці Української Православної Церкви Київського Патріархату та Дмитрія Української Греко - Католицької Церкви   села Княжолуки  здійснили спільний Молебень за Україну, за український народ.

         Учасники художньої самодіяльності сільського клубу  поклали квіти до могили Січових  Стрільців та пам’ятного  знаку Небесної Сотні, а потім  присутніх привітали  тематичним концертом.

         В святковій  церемонії взяли участь  сільський голова  Віктор Мальон  та директор загально освітньої школи  І-ІІІ ступенів   Михайло Пенгрин

         Після святкової  програми  дітям стало  можливим на сільському  стадіоні    змагатися на  ново  встановлених спортивних спорудах  .

Душевний біль.

У луганчан і донеччан

Біль душу розриває.

Бандитська хунта русичан

Життя сімей їх   забирає.

Гармати знищують

Житло і всі  квартали.

Тяжкий  наносять  біль

Й душевні рани.

Московські ЗМІ і генерали

Доносять людям маячню,

Що поміч шлють

Українському братану.

Насправді, знищують кордони,

Убивчим  градом землі  посівають,

До анексованого Криму

Собі  дорогу прокладають.

Автор  Іван Проців

Яблуневий Спас

Яблука достигли у саду

Яблука, червоні й  наливні

Любо й мило на душі.

Мир і спокій запанує у житті.

Хай  у  кожну хату

Завітає світле свято - Спас.

 В золотий осінній час.

Бог від всіх турбот оберігає

З  Яблучним Спасом нас  вітає.

Іван Проців

Преображення Господнє

     

   Сьогодні вранці  відчутно особливу прохолоду. Перше осіннє свято - Преображення  Господнє.  Хоч сонце  все ще яскраво світить, але вже не гріє по-літньому. Вітер по-іншому колише скроні дерев, а небо  ніби стало ближче до землі.  Повітря наповнене осінніми пахощами стиглих, рум’яних  яблук та золотистих груш , яскраво - червоних ягід шипшини , різнобарвних  осінніх квітів, гронами горобини та  китицями солодкого винограду.

    Саме таким здавався зранку недільний  день , коли прихожани села Княжолуки поспішали на Богослужіння до  храмів   Святої Мучениці Параскеви П’ятниці Української Православної Церкви Київського Патріархату  та храму Дмитрія Української Греко-Католицької Церкви  села Княжолуки де їх  чекали отці  Олег Фесняк та Ярослав Савка.

     Це свято належить  до знаменних дат церковного календаря.  В храмах  проводились  Служби Божі  та співали канони, отці  одягались  в урочисті фелони. Це свято  відзначається під час Успенського  Посту. В цей день Ісус Христос разом  зі своїми учнями піднявся на вершину гори Фавор  і в цей час  посеред ночі  миттєво спалахнуло  дивовижне сяйво, це їхній учитель здіймався на небеса. Всевишній повістив , що Ісус на землі  є  намісником Бога , що і переконало присутніх  у надприродній місії Христа -  об’єднання  земних і небесних  начал, що і дало назву свята  - Преображення Господнє. Цьому святу  присвячено безліч народних  традицій та звичаїв. Його  пов’язують з початком осені. В церковному календарі на цей день припадає    - Яблуневий Спас.

   На свято Спаса традиційно  прийнято  освячувати яблука та пригощати  людей в пам'ять  про всіх загиблих. І чим щедріше  нагодувати  смачними плодами , тим краще ставлення  Господа до померлих.  Після освячення яблук, одне яблуко розділяють на  кількість членів сім´ї  кожен повинен скуштувати його.

Яблуневий цвіт з плодами

     На дворі з наближенням серпня промайнули   чудові   липневі  дні  . З негаданих причин  з яблуні  починають   облітати  засушені  листочки , а поряд   на гілочках  з яблуками появляється   рідний  біло-рожевий    цвіт і ледь  початі  нові  листочки.

      Дивовижний світ, аж хочеться до нього придивитися  , вбачати кожний порух, , бо це так захоплююче  й надзвичайно приваблююче.  І  я,  мов мандрівник, що йде цим казковим  невпізнанним світом спостерігаю , як   яблуня  поринула в мріях  плодів та цвітіння, адже  цвітіння  відбувається тільки навесні .

       Бджоли  , які  мешкають неподалік, відвідують    квіти  збираючи  з них  пилок. Це диво  з’явилося  в саду   автора під вечір , що  в підніжжі гір Карпат   села  Княжолуки  .

Квіти

Квіти вранці на зорі

Умиваються в росі,

І в цю гарну теплу днину

Попід гай цвіте калина.

Цвіте  й  квітне  рідний край.

І скрізь ласкаві

Й ніжні  різнобарвні  квіти

Золотистим сонцем оповиті.

Все навколо оживає.

З півдня  хмара насуває

Дощик теплий  накрапає

Пелюстки квітів омиває.

Автор Іван Проців

Моя мала батьківщина.

               Село Княжолука  розташоване в підніжжі гір Карпат на березі річки Свіча. Кожному мешканцю села подобається  тут проживати. Близьке розташування села поряд з містом Долина,  чудова мальовнича природа  та спокійне  тихе життя, а також зручні комунікації.

               У селі збудована нова середня школа з сучасним обладнанням, що дає змогу  учням школи  здобувати  якісні знання. В амбулаторії сімейної медицини, жителі села   завжди можуть розраховувати  на своєчасну медичну допомогу. В адмінбудинку сільської ради  завжди відкриті двері для їхніх потреб  поштового відділення, сільського клубу та сільської бібліотеки. Особливе значення має в селі  шанобливе ставлення  до збереження  стародавніх  звичаїв та  народних традицій.

             Село з кожним роком  стає більшим і більшим, росте і благоустроюється.  І в любу пору року  воно  завжди прекрасне, рідне і миле серцю чудовими мальовничими краєвидами Карпатських гір, добрими й привітними людьми. На даний час проживає на території села понад 3450  чоловік, нараховується  1200 дворів, бюджетні кошти для розвитку села складають щорічно понад  шість мільйонів гривень. Є фінансові  можливості покращувати  добробут  односельчан.

 На даний час  встановлено  бруківку на пішохідній доріжці  до  новозбудованої ЗОШ  І-ІІІ ст.. по вул. Визволення.

Викладено бруківкою подвір’я  адмінбудинку сільської ради.

Перекрито дах старого приміщення школи , яке в майбутньому стане  приміщенням для дитячого садочку.

Частково встановлено асфальтне покриття  по вул.. Промислова.

Огороджено сільське кладовище  по вул.. Визволення та збудовано під’їзну  дорогу  від даної вулиці  до адмінбудинку сільської ради  та  домогосподарств.

Встановлено щебеневе покриття вул.. Сиглова та Сонячна, частково ведеться ремонт  сільських доріг.

Ведуться підготовчі роботи  по встановленню спортивного майданчика.

Рідне село

В густих лісах, на Прикарпатті,

З гірських потоків

Річки холодну воду п’ють .

Це дві сестри,

В підніжжі гір Карпат

В одно сплелися дві -  ріки.

Свіча й Мізунка,

Так їх звати з давнини.

Над ними звисли

Гілля верболозу.

Крізь коси верб

Проміння світла б’є .

Зеленим покривом

Кущі кругом повиті.

І білий цвіт калини

Їх ніжно прикрасив.

Тут князь Лука

Свої обійстя збудував.

Та луки вздовж Свічі

У давнину він обживав.

Селу і назву дали - Княжолука.

Село мов дивосвіт,

Немов колисочка надій.

І в пам’яті  подій

Лишається глибокий

Слід скарбів.

І це менуле

Із розказу дідів.

Автор Іван Проців