За Україну

 

Подивись, Тарасе,

Як народ страждає,

Нашій славній Україні

Волю здобуває!

Олігархів вілли

Прибережні зони вкрили,

Та приморські входи

Людям перекрили.

І у власних літаках

В небесах літають,

Золоті запаси

В офшорні зони відправляють.

Рідну мову зневажають,

Русизму навчають ,

Зерна злоби між народом

Нашим посівають.

То ж Твої  слова, Тарасе,

Вічно будем пам’ятати,

Що Україну , нашу неньку,

Треба захищати.

Українці згуртувались

І до Києва подались.

Тут зійшлися люди різні

За походженням і віку.

Об’єднала  думка  всіх  одна,

Корумпована держава

Для всіх стала вже вона.

Судять без закону,

Взятки  беруть без зупину,

Обдирають Україну,

Як пташки зернину.

Святі Отці

За народ  наш заступились,

В Божих Службах

Просять каяття.

Дай їм, Боже , розум,

До народу вороття ,

І створити Україні,

Вільний простір майбуття!

 

Автор Іван Проців

 

УДК 821.161.2-1   ISBN 978-617-7496-40-2       2017