Малинів

 

Найкращого куточка у житті немає,

Де кожен з нас там виростає,

Підніжжя гір Карпат,

А попід ними річка аж до хат.

 

Та це Свіча і течія швидка,

Біжить  далеко до Дністра,

І тут Долинщина, І Княжолука дорога,

І предків хата  є моя..

 

Вже двісті років промайнули,

Як предки  до Малинова прибули.

До двох десятків хат отут бувало,

Рід свій  тут Проціви почали.

 

З війни окопи берегом  стоять,

Їм років сімдесят п’ять,

Боїв було отут немало,

Коли Московія Україну  плюндрувала.

 

Із діда прадіда історія  не пропадає,

І дух український  не згасає,

Вже сьоме покоління тут виростає,

А  молоде Історію його вивчає.