З небес яскраве сонце
сіяє,
Своє тепло
промінням розкидає,
І цвіт гібіскусів вкриває,
Пелюстки цвіту
ранком відкриває.
Як тільки сонечко над горами сідає,
Пелюстки у бутон гібіскусів згортає,
І в мить краса цвітіння завмирає,
І кожен ранок
знову оживає.
Квітки рожеві, білі й голубі,
З любов’ю припадають до душі,
Вони милують завжди
нас,
Любити й шанувати кожен час.
Немає коментарів:
Дописати коментар