Білорусь

 

Незгасне горе , біль і смуток

Білорусів охопили,

Як знову Лукашенка,

Президентом  оголосили .

Народ за  правду заступився

І постатями власними на вулицях,

Із квітам та правдою з’явився .

Та нелюди, яких десятки років ,

Кат -Лукашенко виростав

У балаклавах  із дубінками

Нещадно всіх прохожих забивав.

В авто заки людей загружали,

У тюрми вже готові закидали.

Народ тут били, катували,

Щоби покірливими «власті» стали.

Та  страх і тюрми білорусів не лякають,

Щоденно гаслами «геть Лукашенка» всі гукають,

Вони  цим ката не спиняють.

І виродки народ в неволі ще тримають.

Якого ж мати  ката родила ?

Якому тіло лиш  дала.

І пси його скрізь лютували,

Своїх братів , сестер ,

До смерті забивали .

О Боже , час судний стане

І вирок ідолу за скоєне постане.                    Серпень 2020