Сумний час

 

В хаті стіни онімили ,

Як не добра звістка,

У родину України,

Із війни прибула,

Мати  діток, ніжно  пригортала,

Гіркі сльози проливала,

На коліна впала,

Господа благала,

«Чом така жорстока кара,

На родину впала?».

Бога день і ніч молила,

Щоб війна скінчилась,

Щоби москалі здихали,

Українцям , життя не забрали.

За упокій свічку ,

Мати  запалила ,

Раптом сивина їй голову накрила,

Коли звістка із війни прибула.

Мати, дочки платки чорні надівають,

Стрічки чорні скрізь звисають.

У родині в Україні

Дні жалобні наступають.

І Героя України

Із російсько-української війни чекають.

Воїн їх не вмер, і не вмре ніколи,

Він завжди  буде жити,

Прикладом майбутнього служити.

Квітень 2022