Ірпінь

 

Бронежилет солдат знімає,

В евакуації людям допомагає,

Мале дитя у матері, він забирає,

Його бронежилетом  огортає,

До себе ніжно притуляє.

 

І поруч них снаряд зриває,

А  мати з старшим сином поспішає,

Та сил у неї, вже не має,

Ірпінь у полум’ї згорає,

І чорним димом небо затягає.

 

Миттєво зривом заглушило,

Солдату України,  ноги підкосило.

Дитя із рук він  не пускає,

Кров із потом на обличчі,

Йому вже очі заливає.

 

Біль серця й душу розриває,

Війна рашистів  не стихає,

Солдат дитя собою  накриває,

Дорогу в новий світ,

Своїм життям, він  відкриває.

 

 

 

Велике лихо принесла  війна ,

Все в попіл й дим,

Згортає орківська  орда,

Та Україна вічна і  міцна,

Здолає ворога  вона .

Квітень 2022