Прийшла цариця золота,
Ліси й поля собою обняла,
Золотом листочки посипає,
В різнобарвний колір,
Ліси і травичку загортає.
Явір, груша заплелися,
В колір жовтий і червоний,
Аж до неба потяглися,
Поряд вітками берізонька гойдає,
І листочки свої розкидає.
Дуб чомусь вона минає,
Сил боротись з ним немає,
Листя своє не скидає,
З ним у зиму дуб вступає,
Тільки колір
поміняє.
Під берізкою грибочки,
Наче зрубані пеньочки,
Кругом неї виростають,
Землю і берізку прикрашають
І любов до себе пригортають.
Краси кращої немає,
Коли осінь тепла наступає,
Вона душу
зігріває,
І дає усім поради,
Та радіє тому, що є у тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар