Мороз і вітер вирували,
і дні весняні наближали,
А не до армія рашистської орди,
Із зброєю в
Донеччину ввійшли,
Неначе саранча сюди повзли.
І раптом, постать воїна постала,
Яка орду московії стрічала,
Із гаслом: «Україні слава!»,
В мить вражі кулі,
серце воїна пробили,
Та постать його не зломили.
І так буде завжди, на всі віки,
Які б сюди, не прохані прийшли.
Із хлібом й сіллю,
Завжди готові в Україні зустрічати,
Хто руку миру і добра готовий дати.
Хто в Україну з зброєю прийде,
Від неї тут він і помре,
Ніколи окупантам тут не раді,
У них є своя Правди сила,
І завойована вона, ніким не була.
Немає коментарів:
Дописати коментар