Храмове свято 2024

 

 28.10.2024 року . цей день надзвичайно важливий для вірян храму святої великомучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України Княжолуцького  старостинського округу Долинської ОТГ. Майнув сто сорок один рік, як вперше мешканці села Княжолука,  відслужили свою першу святочну літургію в новозбудованому храмі святої великомучениці Параскеви-П’ятниці. Завдяки їм, їх духовності, ми щорічно збираємося в цьому храмі, щоб вшанувати пам'ять святої великомучениці Параскеви-П’ятниці.  Ось і сьогодні знову разом з  протоієреєм отцем Олегом Фесняком зійшлися в храмі і відслужили святочний акафіст. А після завершення акафісту, освятили водицю біля каплички Іоана Хрестителя та провели з процесією обхід храму. Отець привітав вірян зі святом. Нехай приклад відданості Богові святої  великомучениці Параскеви-П’ятниці Православної Церкви України надихає усіх нас  на сповнення чеснот християнського життя, на утвердження в істинній вірі, любові, єдності й добрі.

Лебеді

 

Під сонцем променів в далі,

Два білих лебеді,

Кружляють на воді,

Пара ніжно і плавно воркує,

Разом у небо злітає,

Водяні райдуги лишає

І білосніжне пір”я,

На воду пускає.

Разом в повітрі і на воді,

І в білому завжди убранні.

Щастя своє вберігають,

І тільки у парі літають.

Моя країна - Україна ч.7

 

Загарбницька війна,

Перед українцем вибір залишає,

І лиш один, із всіх він вибирає,

Бандитів, варварів мокшитів,

Живим перед собою не залишити.

. . .

Українські чорноземи

Війною пробиті,

Сльозами і кров’ю,

Неначе дощами омиті,

А тим часом Україні,

Світ широкий співчуває,

Коли москаль свої війська

Із Північної Кореї ,

 Московитами єднає.

. . .

Щоби перемогу нам здобути,

Треба в Україні,

Московитів волі позбавляти,

У пакетах чорних назад відправляти.

Сили свої об’єднати,

Збройним Силам України,

Разом всім допомагати.

. . .

 

 

Не чикаймо ми добра,

Поки в Україні йде війна,

Поки ворог все руйнує,

І надію має,

Що Україну, він перемагає,

Лиш одне він забуває,

Силу й мудрість українців,

Він ніколи не здолає.

 . . .

І сум, і біль у серці не зникає,

Коли українець кожен знає,

За ним  щоденно,

З люттю ворог зазирає.

Ворог зуби скалить і чекає

Й напитись крові,

З українця він жадає,

Відтак він міцно засинає.

. . .

Російсько-українська війна,

Руйнує українські села і міста,

Вона забрала кращих з кращих в небеса,

Велика і безмежна,

України нашим воїнам ціна.

. . .

 

 

 

Від болю серце закипає,

Російсько-українська,

Війна і досі не стихає,

А боєць війни благає,

Коштів на протези -

В нього рук немає.

На війну з руками брали,

Та додому,

Без рук повертали.

І таких у нас багато,

Через цю війну прокляту,

Керівництву України,

Їхню добру справу,

Слід не забувати,

І про долю їхню,

Повсякденно дбати.

Ворожа підмога

 

Північне корейське військо

Із зброєю в руках,

На московських військових плацдармах,

Свої сили з орками єднають,

Форми московитів одягають.

 

З орками в  Україну поспішають,

Паспорти на орківські міняють,

Щоби Путіна спасти,

Славу й перемогу із війни,

Московитам принести.

 

Ви корейці добре знайте,

Про пакети чорні, ви не забувайте,

Щоб ворони, ваше тіло не тягали,

В них додому із війни,

Вантажем у двісті  довезли.

Творча перемога. Алея Зірок України

 

20.09.2024 року в столиці України місто Київ відбувся Шостий сезон Міжнародного конкурсу «Творча Перемога». За результатами конкурсу "Міністерство Талантів: Творча Перемога" Іван Проців посів 1 місце, набравши 98 балів із 100 можливих. Він взяв участь в конкурсі з авторською поезією «Криївка». Отримав Перше місце і нагороджений Дипломом, а також успішно пройшов курс підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних, працівників закладів дошкільної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти на тему: «Талант-мененджмент в цифрову епоху : культура, освіта, мистецтво і отримав Сертифікат №920241967212

Моя країна - Україна ч.6

 

Блог Княжолука Іван Проців 13.10.2024

Лиш як день, новий ступає,

Українська мати, сльози проливає,

Не від радості, а болю,

Їхні сини гинуть в бою.

Російсько-українська війна триває

Кращих синів і дочок забирає.

. . .

Війна загарбницька триває,

Московія надію не втрачає,

Що перемогу в Україні має,

Слово з фактом пролітає,

І мільйон вже московитів подихає.

Українець, тверде слово має,

Краще смерть гукає,

Аніж ворог Україну подолає.

. . .

Не радій, ти в хаті тишиною,

Що війна не йде твоєю стороною,

Не грайся ти з московською ордою,

Прийдеться хліб черствий шукати,

Як ворог прийде в твою хату.

. . .

Не забувайте ви свої родини,

Яких колись вбивали й катували,

Москалі щоднини,

В сибірські тюрми відправляли,

Щоби Україну і рідну мову забували,

Щоби вмирали, і до дому свого не вертали,

Їхні хати москалями засиляли,

І щоб сьогодні, руськими язичниками звали,

І мир російський в Україні будували.

. . .

Цінність свою зберігаймо

І ментальність України не втрачаймо,

Українську мову скрізь несемо,

Мову рідну соловї’ну,

Московитам разом донесемо.

. . .

Щоби жити і не вмерти,

Проти ворога боротись,

Україну знищити не даймо,

Разом свої сили об’єднаймо,

І на захист України поспішаймо,

Збройним силам допомогти

І кордони неньки зберегти.

 

 

Моя країна - Україна ч.5

 

 

Ціни тому немає, хто рідне,

До серця свого прикладає,

Й гордиться тим,

Що українцем, себе він називає.

 

Божевільні втрати ворог має,

Війська свої у Вугледарі розміщає.

Збройні Сили України,

Підтягнули свої сили

Й Курську область захопили,

Війська свої завели,

Тисячами московитів у полон взяли.

 

Часи важкі настали, війна в Україні,

Дітей з батьками розлучали,

І до Європи їх подали,

Через рашистські звірства що вчиняли,

Та право, що на життя лишали.

Та цим Україну не зламали,

Лиш сили їм на захист,

Більше дали.

 

 

З війною в ігри ви не грайте,

До Збройних Сил України вступайте,

І разом ворога долайте,

Інакше в хату вашу він прийде,

І забере ваше життя.

 

Рашистська кров віками не зникає,

Вона і досі в тілі їхнім протікає,

Питати і вбивати, частини тіла відрізати,

І все це до українців застосувати,

І задоволення від цього нині мати.

 

У Божий храм ми всі ходім,

Молитви свої принесім,

У Бога прощення просім,

Здоров’я й сили,

Нашим воїнам просім,

Щоб українців всіх з’єднати,

І землі свої разом визволяти,

Від  мокшистської орди,

Сьогодні й навіки.

Карлів міст Прага 2024

 

      Спокійне і чарівне місто Прага. Ідеш вузькими вулицями і милуєшся красою гостроверхих історичних пам’яток та стуком каблучків по вуличній бруківці. На мій погляд, одне з найбільших туристичних місць для тусовки туристів різних національностей. А ось красується Карлів міст, який посідає друге місце за довжиною в Чехії. Прокладений він через річку Влтаву ще  в 1942 році. Карлів міст- одне з найпопулярніших і найкрасивіших місць туристичних пам’яток Європи. Міст протяжністю  520 м. і шириною -9.5 м. Цей міст з’єднює  два історичні райони Чехії- Старе Мєсто і Малу Страну. По обабіч моста стоїть тридцять різного виду скульптур святих. Кожна із них має свою історію та значення. До однієї із фігур, торкаючись рукою загадай бажання і воно обов’язково буде виконане. Неподалік моста Староміська площа з астрономічним годинником. Його не описати і словами не передати. Його слід бачити. Щогодини  , на височині відкриваються віконечка і виходить дванадцять Апостолів в супроводі церковних дзвонів.

 

Карлів міст Прага 2024

Емоцій безліч відчуваєш,

Коли у місто Прагу прибуваєш,

Мостом на висоті,

Між берегами проїжджаєш

І мальовничий край стрічаєш.

 

Багатолюдний Карлів Міст,

Із легендарною красою.

Обабіч простора моста,

Культурна спадщина свята,

Фігур об’ємних зустрічає.

 

Усю красу не описати,

Пора на Батьківщину повертати

І щоб годину знати,

На Старомістську площу,

До Апостолів, негайно поспішати.