вівторок, 26 листопада 2024 р.

Таємниці бойків

 


      Із спогадів старожила Василя Назаровича Проціва - 1934 р.н. . Дізнаємося , що в ті далекі 1940-1960 роки, в нас, у Прикарпатському краю, в підніжжі гір Карпат,  вздовж берегів річки Свіча, пролягло  мальовниче село Княжолука з своїми чудовими народними звичаями та обрядами.                                                                     Під час вечірніх посиденьок, чи то  в святкові , або вихідні дні , сільська  молодь збиралася і співала в’язанки українських народних пісень і також  танцювали.                                                                                                                                            Серед танців слід відзначити :                                                                        Краков’як – раз вправо , раз в ліво і кругом ( під пісню «Я не піду за поляка, він не вміє краков’яка, але піду за такого, що не вміє ніякого»); Яблучко -  два кроки в перед два кроки на зад  і  кругом (під пісню яблучко); Полька; Коломийка; 

Вальс (дамський і чоловічий).                                                                                        В більшості молодь збиралася на  хаті, бо у сільському клубі на лавках під стіною часто сиділи матері, бабусі , а молодь немала де сідати і виходили на вулицю, через відсутність  місця сідати .Дуже часто  старші хлопці забирали  дівчат у танці в молодших хлопців. Щоб уникнути  втрати своєї дівчини та зайвих очей, молодь збиралася на хаті і проводили вечорниці  в своїй компанії.  

 Ось одна із  компаній:Василь Назарович Проців, Петрин Микола Іванович, Кальмук  Богдан Іванович, Шкурлей Богдан, Олійник Іван Іванович, Кобинець Йосиф  Левкович, Павло Василишин, Пирин Микола.                                                Вечорниці   в основному  проводились на хаті у Романишин Марії Семенівни, Кальмук Анастасії Іванівни та Шкурлей Микола.                                                          

У вечорницях разом з парубками брали участь дівчата: Анна Яциняк, Ярослава  Базильчмха, Анастасія Іванівна Якимів, Анастасія Василівна Якимів, Олена Шкурлей, Марія Іванівна Гайнюк, Анастасія Іванівна Ковердан, Надія Степанівна Сасник. На вечорницях грали музиканти:  Кальмук Богдан на гармошку,  Кобинець Йосиф Левкович на скрипку, Іван Олійник на кружках з чавунних каструль.                                                                                                                           Під час вечорниць проводились і застілля . В основному із продуктів були хліб, капуста, сир, сало , пончики. Після різдвяних свят,  на столі часто стояв холодець. Продуктами  відали дівчата з господинею.                                                А хлопці для гумору купляли самогонку. А якщо у них не було грошей, брали в пляшку водичку замість самогону і пили так, щоб поки до господаря  дійде черга в пляшці нічого не залишилось. І тоді  господар , щоб себе не принизити перед парубками  ставив свою  пляшку самогону .                                                 

А був такий випадок:                                                                                                             Коли був в армії Василь, одна із бабусь   пустила слухи, що він після повернення з армії, буде  женитися з дівчиною Марією, тоді його дівчина    Ярослава, на зло йому, яка чекала на нього, сватається за парубка Дмитра.  В день  свадьби: хлопці  Микола , Богдан  , Василь зібралися і взяли музики свататися, музики почали грати під хатою в дівчини Ярослави, господарі  впустили їх до хати,  а хлопці самі, тим часом втекли. Так підставили господаря з дочкою під час сватання . В хаті зробилась метушня , стіл швидко  накривають, прийшли свататися, а парубків вже не стало  . Грати на гармошку запросили Зигмута із його дружиною.

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар